Репрезентація концепту радість пареміологічними засобами німецької й англійської мов

Abstract

У статті окреслено коло проблем, пов’язаних із вивченням пареміологічних засобів – репрезентантів кон¬цепту радість у німецькій та англійській мовах. Вибір об’єкта дослідження викликаний тим, що через ви¬вчення вербалізованих концептів можна побачити особливості етнічного менталітету. Актуальність дослідження зумовлена потребою поглибленого вивчення і зіставлення засобів відображення емоцій в мові як важливих елементів картини світу, зокрема німецькомовного й англомовного етносів. У результаті проведеного аналізу прислів’їв та приказок виявлено такі базисні семантичні групи: недосконалість емоції; спільне переживання емоції; змінність негативними емоціями; життєва потреба переживання емоції. Виявлено також певні розбіж¬ності. Німецькі паремії дають більше інформації про чинники, що викликають радість, акцентують увагу на радості як життєвій потребі. Культурно-специфічним для англомовної спільноти є переконання в тому, що радість повинна бути помірною. The article presents a number of problems arising under the study of paraemiological means that represent the concept joy in German and English. The choice of the focus of the research is determined by the fact that by studying verbalized concepts, one can see the peculiarities of ethnic mentality. The vitality of the research is determined by the necessity of profound study and comparison of the means of reflecting emotions in the language as important elements of the picture of the world, in particular that of the German-speaking and the English-speaking ethnos. As a result of the analysis of proverbs and sayings, the following basic semantic groups common for the both languages were revealed: “insuffucency of emotions”, “feeling the same way”, “changes on negative emotions” and “vital necessity of feeling the emotion”. Some distinctions were also discovered. Thus, German paraemia give more information about the factors that cause joy and draw attention to joy as a vital necessity. The specific cultural peculiarity of the English-speaking community is the conviction that joy must be rather moderate in the human life.