Актуалізація іллокутивних актів у текстах англомовних політичних промов

Abstract

У статті проаналізовано мовленнєві акти як одиниці мовної діяльності, їх основні елементи, зокрема, іллокутивні сили, що являють собою основний комунікативний ефект будь-якого мовленнєвого акту та мету, з якою цей мовленнєвий акт вживається. Зосереджено увагу на мовних засобах актуалізації іллокутивних сил у текстах політичних промов із комунікативно-прагматичного погляду. Також проаналізовано мовленнєві акти як іллокутивні типи висловлювань, які відображають характер прагматичного компонента, тобто прагма¬тичні речення. На основі такого підходу проаналізовано типологію прагматичних речень з урахуванням не тільки іллокутивної мети, а й способу її досягнення. Увагу зосереджено на базовому параметрі класифікації Дж. Серля – комунікативному намірі та іллокутивній силі висловлювання адресанта. Лінгвістична репрезентація іллокутивних актів представлена іллокутивними індикаторами або прийомами, а саме лексичними та граматич¬ними засобами. Лексичні засоби представлені перформативними висловлюваннями, серед яких: асертиви (ре¬презентативи); комісиви, експресиви, та граматичними засобами, а саме функціональними типами речень, порядком слів у реченні й перформативними дієсловами, їх станом, способом та модальністю. The article deals with speech acts as units of speech, with their basic elements of illocutionary force which are of the principle importance and purpose of usage with which this act is performed. The main focus is centered at lexical means which actualize illocution force in the texts of speeches of politicians from the communicative-pragmatic point of view. The statements are also analyzed as illocution types of utterance reflecting the character of a pragmatic component that is pragmatic sentence. Such an approach the classification of pragmatic sentences is analyzed not only setting the illocution goal but means of this goal achievement as well. The focus is on the basic principle of Serl’s classification – the communicative intention and illocutionary force of the speaker utterance. The linguistic represen¬tation of illocutive acts is performed by the usage in utterance the illocutive indicators or devices such as lexical means and grammatical means. Lexical means are represented by performative utterance among which are: assertives, commissives;, behabitives (expressives) and grammatical means which are expressed by functional types of sentences, words order, illicutive verbs, voice (Active or Passive), mood and modality.