Функціонально-жанрові особливості англомовної наукової статті

Abstract

У статті здійснено порівняльний аналіз структури тексту англомовної наукової статті гуманітарного та природничо-математичного напрямів за параметрами «функціонування іменників» і «належність іменників до певної лексико-семантичної групи», а також обчислено ступінь подібності досліджуваних текстів за переліком зафіксованих іменників. Ґрунтуючись на принципах класифікації, яку запропонувала З. Н. Вердієва, всі виокремлені з текстів іменники розподілено на п’ять семантичних класів (предмети, істоти, речовини, природні явища й події, абстрактні поняття), які в подальшому аналізі розбиті на 14 лексико-семантичних груп: 1) предмет (назви предметів та їх частин); 2) людина (назви осіб, їх професійна діяльність, власне ім’я); 3) тваринний світ; 4) субстанція, речовина (мінерали, метали, гази, рідина, деревина, ґрунт, тканина, хімічні та медичні препарати, продукти харчування); 5) природа, природні явища (звукові, світлові, темпе¬ратурні), атмосфера, космос; 6) рослинний світ; 7) процес, дія, діяльність, зміна; 8) стан (фізичний, екзис¬тен-ційний, емоційний); 9) відношення, взаємозв’язок, система; 10) час; 11) простір; 12) якість, ознака; 13) кількість, об’єм, обсяг, міра, вимір; 14) інформація (джерело інформації, наука, сфера діяльності, навчальний заклад). Установлено, що досліджувані масиви текстів відрізняються і кількістю виділених лексико-семантичних груп (далі – ЛСГ) іменників, і їх наповнюваністю конкретними іменниками. The article focuses on the comparative analysis of the functioning of nouns in English scientific humanitarian articles (represented by literary and philological texts) and natural-mathematical articles (represented by mathematical and natural sciences texts) due to the following parameters: «belonging to a certain lexico-semantic group», «the degree of similarity of the texts under observation». Grounding on the principles of classification of nouns suggested by Verdiyeva Z. N., all the nouns selected from the texts under analysis were sorted out into 5 semantic classes (objects; living beings; substances; natural phenomena; abstract notions), which further were subdivided into 14 lexico-semantic groups, namely: 1) objects (names of objects and their parts); 2) human beings (names of individuals, their professional activities, proper names); 3) fauna; 4) substances (mineral, metal, gas, liquid, timber, soil, textile, chemical and medical compounds, nutrition); 5) nature, natural phenomena (sound, light and temperature), atmosphere, cosmos; 6) flora; 7) process, action, activity, change; 8) state (physical, existential, emotional); 9) relation, interconnection, system; 10) time; 11) space; 12) quality, peculiarity; 13) quantity, volume, size, measure, dimension; 14) information (the source of information, science, sphere of science, educational institutions). It was revealed that the texts under analysis differ both in the number of lexico-semantic groups the nouns belong to and the inventory of nouns belonging to these lexico-semantic groups.