Антитеза света и тьмы в лагерной поэзии ГУЛАГа

Abstract

В статье рассматриваются образно-предметный и проблемно-тематический аспекты поэзии ГУЛАГа (на материале наиболее полной в настоящее время антологии, изданной в 2005 г.), связанные с образно-символи-ческой антитезой «свет – тьма». В гулаговской поэзии это одна из самых устойчивых и повторяющихся кон-цептуальных метафор. Концепты «свет» и «тьма» почти всегда приобретают метафорическое значение, а их противопоставление присутствует в текстах как архетипная мировоззренческая парадигма. Анализ избран-ного мотива, выявленного у многих поэтов общей судьбы, подтверждает бытование мифологического сознания на уровне массовой культуры, из чего следует, что андеграундная поэзия в советских лагерях была настолько же закономерным явлением, как и необходимым: она помогала узнавать и понимать абсурдный лагерный мир, в котором оказывались люди, давала ориентацию в нём и надежду на возвращение к гуманистической норме. У статті йдеться про образно-предметний і проблемно-тематичний аспекти поезії ГУЛАГу (на матеріалі найповнішої донині російської антології, виданої 2005 р.), пов’язані з образно-символічною антитезою «світло – пітьма». У гулагівській поезії це одна з найбільш стійких і повторюваних концептуальних метафор. Концепти «світло» і «пітьма» майже завжди набувають метафоричного значення, а їхнє протиставлення відбувається в текстах як архетипна світоглядна парадигма. Аналіз вибраного мотиву, виявленого в багатьох поетів схожої долі, підтверджує побутування міфологічної свідомості на рівні масової культури, із чого випливає, що андеграундна лірика в радянських таборах була настільки ж закономірним явищем, як і потрібним: вона допомагала пізнавати й розуміти абсурдний табірний світ, у якому опинялися люди, давала орієнтацію в ньому та надію на повернення до гуманістичної норми. The article deals with the character-subject and problem-thematic aspects of GULAG poetry (based on the material of the most complete anthology of the Russian camp lyric poetry published in 2005). This aspect concerns vivid-symbolic antithesis ‘light and darkness’. It is one of the steadiest and most repetitive conceptual metaphors in GULAG poetry. The concepts ‘light’ and ‘darkness’ almost always acquire metaphorical value and their contraposition is always an archetype world view paradigm in the texts. The research of the chosen motif, revealed in the works of many poets of the same fate, confirms the existence of mythological consciousness at the level of mass culture. It follows from this that in the Soviet camp the underground poetry was as the regular phenomenon as the necessary one. It helped people to know and understand the absurd world in which they appeared. It directed people in the world and gave a hope of appealing to humanistic values.