Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28313
Назва: | Трансформація алгоритмів і процедур технології формування критичного мислення молоді в умовах війни |
Автори: | Караман, Олена Леонідівна Степаненко, Вікторія Іванівна |
Приналежність: | ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" (м. Полтава) ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" (м. Полтава) Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк) |
Бібліографічний опис: | Курило В. С., Караман О. Л., Степаненко В. І. Трансформація алгоритмів і процедур технології формування критичного мислення молоді в умовах війни. Інноваційна педагогіка. 2025. Вип. 83. Т. 1. С. 195–199. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2025/83.1.38 |
Журнал/збірник: | Інноваційна педагогіка |
Випуск/№ : | 83 |
Том: | 1 |
Дата публікації: | 2025 |
Дата подання: | 2025 |
Дата внесення: | 21-лип-2025 |
Країна (код): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32782/2663-6085/2025/83.1.38 |
УДК: | 159.955.1:316.343-054.5]:[351.862.4:342.78](477.52/.6) |
Теми: | алгоритм війна критичне мислення молодь процедура технологія формування критичного мислення штучний інтелект |
Діапазон сторінок: | 195–199 |
Короткий огляд (реферат): | У статті акцентовано увагу на проблемі технологізації процесу формування критичного мислення, яка, з одного боку, полягає в неможливості його алгоритмізації, а іншого – в можливості виокремлення умов, за яких реалізація певних алгоритмів сприятиме розвитку критичного мислення. Визначено особливості трансформації алгоритмів і процедур технології формування критичного мислення молоді в умовах війни. Наголошено, що така трансформація тісно пов’язана зі сферою освіти та передбачає перебудову і реконструювання освітнього процесу на основі застосування наскрізного підходу, основне завдання якого полягає у тому, що навчаючи, водночас необхідно розвивати критичне мислення, або ж розвиваючи критичне мислення, одночасно потрібно застосовувати засоби навчання. Зазначено, що складові компонентів технології формування критичного мислення охоплюють усі необхідні напрями для організації алгоритмічної діяльності в контексті поставлених перед молоддю освітніх завдань. Процедури представлено як дії або кроки, які мають конкретну мету та спрямовані на отримання певних результатів, а алгоритм – як сукупність відповідних логічних процедур, які забезпечують вирішення поставлених завдань. Охарактеризовано скорочений (критичний аналіз невеликих медіатекстів) і розгорнутий (більш поглиблений критичний аналіз великих медіатекстів) варіанти алгоритму. Окреслено алгоритми і процедури критичного мислення з позиції «рефлексивної» моделі освіти, де фокус навчальної діяльності спрямовано не на засвоєння певної інформації, а на осмислення внутрішніх сенсів і характеристик предметів та явищ, формулювання самостійних суджень як продукту критичного мислення, спрямованість на творчу мисленнєву діяльність. Розглянуто особливості трансформації технології формування критичного мислення молоді з урахуванням використання штучного інтелекту в освіті. |
Спонсорська підтримка: | Публікація містить результати досліджень, проведених за грантової підтримки Національного фонду досліджень України за проєктом 2021.01/0021 «Формування критичного мислення громадян як чинник безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії на Сході України» |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28313 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FP) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
40.pdf | 220,43 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.