Релігійна віра як чинник участі особистості у позакультових практиках

Abstract

Пропонується звернути увагу на особливості та роль віри як основного чинника участі особистості в позакультових практиках сучасних християнських церков. За результатами дослідження обґрунтовано думку про те, що віра в культових практиках має теоретичну основу, проте в позакультових вона лежить у практичній площині й реалізується в конкретній діяльності. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про залежність участі особистості в позакультових практиках від можливості надання реальної допомоги та підтримки людям, котрі цього потребують. The features of participation the believers in cultic and out-cultic practices of contemporary Christian churches considered in this article. The author analyzed of the results of his qualitative research. The target group consisted of the believers with different social-demographic characteristics such as age and denomination. The relationship between participation of the individual in out-cultic practices and the ability to provide real assistance to people in need is the core hypothesis, advanced by author. The results showed that participation of respondents in out-cultic practices mainly depends on the understanding of the practical and social significance of such practices. The dominance of members of one church in sample of research does not allow considering a religious identification as a factor of participation in outcultic practices.