Вербалізація концепту «смерть» у стислому сучасному німецькому оповіданні

Abstract

У цій статті розглянуто мовну вербалізацію концепту «смерть» у відносно новому жанрі німецької літератури – стислому оповіданні. Цей концепт є одним з універсальних у мовній картині світу багатьох народів. Його сприйняття та осмислення в німецькій культурі характеризується поліфонічністю. У текстах оповідань концепт виражається як імпліцитно, так і експліцитно. Ядро концепту утворює ряд синонімічних лексичних одиниць: «der Tod», «sterben», «tot», «Mord», «Krieg». На периферії концепту «смерть» у стислому німецькому оповіданні розміщені лексеми «die Einsamkeit», «die Leere» і «die Ruine» тощо. Концепт вербалізується не лише на лексичному, а й на синтаксичному рівні за рахунок трикрапки та декструктивного ситаксису. This article analyzes the language verbalization of the concept «death» in a relatively new genre of German literature short-short story. The concept «death» is one of universal concepts in language picture of the world of many nations. His perception and understanding of the German culture always has been characterized by polyphonic. The texts of the stories express it implicitly and explicitly. The core of the concept is a line of synonymous lexical units: «der Tod», «sterben» «tot», «Mord», «Krìeg». In the concept’s periphery in German short-short story are the lexemes «dìe Eìnsamkeìt», «die Leere», «die Ruine» and other associates, which relate to death by the the author’s intention. The concept is verbalized not only on the lexical but also on the syntactical level by ellipsis, which symbolizes the incompleteness and the emptiness left and destructive syntax to express powerlessness and inevitability.