Когнітивне та комунікативно-прагматичне розуміння інтимізації

Abstract

Стаття представляє інтегрований когнітивний та комунікативно-прагматичний підхід до розуміння інтимізації в художньому дискурсі. Проаналізовано низку наявних визначень інтимізації з позицій дискурсивної лінгвістики. Проаналізовано концепт ІНТИМІЗАЦІЯ / PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE, виділено три актуальних гіперсеми, що маркують концепт – friendliness, closeness/short distance, disclosure/frankness. Інтимізація розуміється як комунікативна стратегія і реалізується у дискурсі рядом тактик, що створюють ефект близькості, дружби та безпосереднього емоційно-інтелектуального спілкування автора з читачем, сприяює імітації усної розмови та викликає ілюзію реальності, синхронності художньої комунікації. The article presents an integrated cognitive and communicative-pragmatic approach to the understanding of intimization. A number of existent discourse linguistic definitions of intimization are considered. The concept ІНТИМІЗАЦІЯ/PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE is analyzed, three hypersemes are singled out-friendliness, closeness/short distance, disclosure/frankness. Intimization is treated as a communicative strategy and is implemented by means of a number of tactics, that create an effect of closeness, friendliness and direct emotional communication with a reader. They imitate oral conversation and cause the illusion of real, synchronous artistic communication.