Зіставний аудитивний аналіз інтонаційного оформлення мовленнєвого та мовленнєво-музичного твору

Abstract

У статті висвітлено результати експериментально-фонетичного дослідження, проведеного в межах запо¬чаткованого автором вивчення комунікативно-когнітивних особливостей функціонування інтонації в мовлен¬нєво-музичних творах. Дослідження передбачало зіставлення особливостей просодичної організації озвученого віршового твору Т. С. Еліота “Gus The Theatre Cat” та створеного на його основі однойменного мовленнєво-музичного твору. На підставі аудитивного аналізу результатів опрацювання поетичного твору аудиторами-фонетистами, а його мовленнєво-музичної реалізації – аудиторами-музикантами виявлено загальні для інто¬нації мовлення й музики просодичні закономірності. До спільних ознак функціонування інтонації в поетичному та мовленнєво-музичному творі віднесено превалювання висхідно-спадного мелодійного контуру, підвищення висотнотонального рівня й гучності на лексемах, які виступають інформаційними та емоційними центрами, узгодження модифікацій термінального тону залежно від емоційного наповнення, тотожність темпоральної й ритмічної організації. Наголошено особливу роль тембру в підвищенні рівня емоційно-прагматичного потенціалу мовленнєвого та мовленнєво-музичного твору. The article presents the results of experimental phonetic research conducted within the study of communicative and cognitive peculiarities of intonation functioning in speech-and-music works. The research was based on the comparing the prosodic features of the T.S. Eliot poem «Gus the Theatre Cat» both spoken and set to music. The poetic work and its speech-and-music variant were processed by the phoneticians and musicologists accordingly and the following auditory analysis of the results of this processing afforded ground to identify some common features of speech and music intonation functioning. Therefore the common features of intonation functioning in poetic and speech-and-music work include the prevalence of rising-falling intonation contour, increase of the pitch level and loudness on the lexical items perceived as information and emotional centers, the coordination of terminal tone modifications with the emotional content, the identity of the temporal and rhythmic organization. The author also dwells on the particular role of timbre modifications in raising the level of emotional-and-pragmatic potential of speech and speech-and-music work.