Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7698
Назва: Функціональний аспект розмежування омонімії та полісемії іменників у сучасній англійській мові
Інші назви: The Functional Aspect of Distinguishing Between Homonymy and Polysemy of Nouns in Modern English
Автори: Навроцька, Ірина Миколаївна
Navrotska, I. M.
Бібліографічний опис: Навроцька І. М. / Функціональний аспект розмежування омонімії та полісемії іменників у сучасній англійській мові // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Філологічні науки. Мовознавство. – Луцьк, 2015. – № 3. – С. 87–93.
Дата публікації: 2015
Дата внесення: 9-лют-2016
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Теми: дистрибутивне моделювання
distributional modelling
частотність
frequency
полісемія
polysemy
Короткий огляд (реферат): У статті показано спосіб розмежування омонімії та полісемії за допомогою дистрибутивного моделю-вання, що передбачає порівняння частотних показників різних значень за заданими дистрибутивними форму-лами сполучуваності в корпусних текстах. У результаті проведеного аналізу іменників на основі однієї з дистрибутивних моделей, тобто ядерної моделі сполучуваності іменника (іменник+іменник), знайдено безпо-середні іменники-ідентифікатори, а також віддалені ідентифікатори для полісемії, гетеросемії чи омонімії, які належать до інших частин мови. Усі значення іменника умовно називаються «лексико-семантичними еле-ментами» (ЛСЕ). Потенційно омонімічним значенням притаманна низька частотність, порівняно з номіна¬тивно-непохідним і полісемічними значеннями. Особливу увагу також потрібно звертати на гетеросемічні значення, які є особливою перехідною формою полісемії, не можуть бути виділені як омоніми. Безпосередні та віддалені слова-ідентифікатори є контекстними векторами, які точно вказують на те чи інше значення іменника, що функціонує в корпусному тексті. Отже, дослідження підтверджує дистрибутивну гіпотезу, що полягає в тому, що близькі полісемічні значення мають ті лінгвістичні одиниці, які трапляються в схожих контекстах й ідентифікатори яких належать до одного семантичного чи асоціативного поля. The article shows the way of distinguishing between homonymy and polysemy with the help of distributional modelling, presupposing comparison of frequentative indexes of different meanings according to the input distributional formulae of collocation in corpus texts. The carried out analysis of nouns on the example of a distributional model, namely the nuclear model of collocation of the noun (noun+noun) resulted in finding immediate nouns-identifiers and distant identifiers pertaining to other parts of speech, for polysemy, heterosemy and homonymy. All meanings of the noun are conventionally named «lexico-semantic elements» (LSE). Potentially homonymous meanings tend to have low frequency compared to the nominative non-derivative and derivative polysemous meanings. Special attention should be paid to the heterosemous meanings relating to the certain variety of polysemy which cannot be regarded as homonyms. Immediate and distant words-identifiers are those context vectors which exactly point at this or that meaning of the noun functioning in the corpus text. Thus, the research proves the distributional hypothesis which presupposes that close polysemous meanings are distinctive of those linguistic units occurring in similar contexts and identifiers of which pertain to the same semantic or associative field.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7698
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Серія "Філологічні науки. Мовознавство", 2015, № 3 ()

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
18.pdf250,78 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.