Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5897
Назва: | Jaka historia? Wokół metafor historycznych w esejach Miłosza, Herberta i Zagajewskiego |
Інші назви: | What is the History? Around Historical Metaphors in the Essays of Milosh, Herbert and Zagajewskij |
Автори: | Giemza, Lech Gemza, L. |
Бібліографічний опис: | Giemza L. Jaka historia? Wokół metafor historycznych w esejach Miłosza, Herberta i Zagajewskiego / Lech Giemza // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – Луцьк : Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2013. – № 3 (252). – С. 27-31. |
Дата публікації: | 2013 |
Дата внесення: | 24-чер-2015 |
Видавництво: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Теми: | esej metafora historia Czesław Miłosz Zbigniew Herbert Adam Zagajewski essey metaphor history Czesław Miłosz Zbigniew Herbert Adam Zagajewski |
Серія/номер: | Філологічні науки. Літературознавство; |
Короткий огляд (реферат): | Artykuł pokazuje, jak funkcjonują metafory historyczne w esejach trzech polskich pisarzy: Miłosza, Herberta i Zagajewskiego. U każdego z nich są to metafory oryginalne, wieloznaczne, zrywające z potoczną retoryką i utartymi toposami. Dla Miłosza historia jest częścią zbiorowej pamięci – może być obciążeniem, ale też pozytywnym dziedzictwem. Stąd metafory historyczne u Miłosza często określają nasze przywiązanie do przeszłości: «korzenie», «kotwica», «dziedziczenie». Herbert z większym pesymizmem traktuje historię: inaczej niż Miłosz dostrzega w niej coś, co przede wszystkim nas zniewala – nazywa się «więźniem przeszłości». Zagajewski jest dużo młodszy od Miłosza i Herberta, inne jest jego doświadczenie historii. Pisze na przykład o historii jako wełnie, a więc materiale, który dostajemy do ręki, i który możemy kształtować.The article shows how metaphors of history act in esseys of Miłosz, Herbert and Zagajewski. Each of them uses metaphors which are original, ambiguous, different than common language. For Miłosz history is the part of collecive memory. This is burden and duty, as well. This is a reason that metaphors in Miłosz esseys describe our attach¬ment to the past: «roots», «the anchor», «the heredity». Herbert shows history more pessimistic: it’s somethitg what detain us. Herbert named himself «the prisoner of history». Zagajewski is younger than Miłosz and Herbert, and his experience of history is different. So, he writes about history as a wool. We get it to our own decision and we can shape it. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5897 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Серія "Філологічні науки. Літературознавство", 2013, № 3 (252) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
9.pdf | 215,5 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.