Гендерна парадигма сучасної української та російської жіночої прози

Abstract

У статті системно проаналізовано іманентну сутність феномену сучасного жіночого тексту, мови, рецепції, авторства, закцентовано спадкоємність української та російської жіночої літератур у мотивах, образах, проблематиці різножанрових художніх творів; розкрито визначальні формо- й змістотворчі особливості фемінного прозописьма (жанрові модифікації, гендерні стереотипи, інтертекстуальність). Досліджено гендерну парадигму прози М. Матіос та В. Токарєвої. Жіночі твори, розширюючи кордони традиційної жанрової поетики, опиняються на авансцені сучасної літератури, яскраво репрезентуючи основні тенденції її розвитку. Індивідуально-авторські картини світу досліджуваних авторів-жінок виявили типологічну схожість у дискурсі спільних аксіологічних координат, своєрідності гендерної парадигми. In the article the immanent essence of a phenomenon of the modern female text, a language, a reception, an authorship is systemically analysed, the attention to heredities of the Ukrainian and Russian female literature in motives, images, a perspective of different genres works of art is focused; a defining form- and content educational features of femin prosewriting (genre modifications, gender stereotypes, an intertekstualism). The gender paradigm of Matios’ and Tokareva’s prose is investigated. Female works, expanding borders of traditional genre poetics, appear on a proscenium of modern literature, brightly representing the main tendencies of its development. The individual author’s pictures of the world of the female authors under consideration defined typo-logical similarity in a discourse of the general axiological coordinates, an originality of a gender paradigm.