Модус Антігони: Софокл, Леся Українка, Ж. Ануй

Abstract

У статті проаналізовано драму Софокла як прототекст, у якому зафіксовані атрибутівні якості образу Антігони, авторська рецепція та смислова поліфонічність традиційного античного образу в однойменній драмі Ж. Ануя. Розглянуто способи трансляції певної культурної інформації завдяки згадці імені Антігони та збагачення семантичного поля образу в драмі Лесі Українки «Оргія». The article analyzes Sophocles’ drama as a prototext, which records the attributive qualities of the image of Antigone, the author’s perception and semantic polyphony of the traditional ancient image in the drama of J. Anouilh. The methods of transmission of certain cultural information by the mentioning of Antigone’s name and the enrichment of the semantic field of the image in the drama «Orgy» by Lesya Ukrainka are analyzed. An attempt to define the role of the creative individual in adapting traditional images of the national literature was made.