Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. Д.1 (ДАВАТИ - ДВІЙНИЙ)

Abstract

У статті запропоновано нові підходи до лексикографічного опрацювання лексики сучасного мовлення мешканців одного села. Разом з апелятивною лексикою у словник уведено й оніми (прізвища, вуличні прізвиська, мікротопоніми). Окрім фразеологізмів, подано також узвичаєні вислови. Об’єктом дослідження обрано говірку села Стрúгáнці Тúсменицького району Івано‑Франківської області. У статті вміщуємо першу частину лексем, які починаються на літеру Д (ДАВÁТИ – ДВІЙНИ́Й). У кожній словниковій статті подано максимальну кількість прикладів‑цитат із розмовного діалектного мовлення, особливо при тих значеннях, які можуть відрізнятися від значень даної лексеми в літературній мові. Деякі із лексем (напр., числівник жіночого роду ДВІ, ужитий з іменниками середнього роду (залишки давньої двоїни), становлять значний інтерес для дослідників історичної граматики української мови. New approaches to lexicographical processing of modern speech lexis of residents of a separate village are suggested in the article. Onyms along with appellative lexis are introduced into the vocabulary (surnames, street nicknames, microtoponyms). Common phrases are also presented in addition to idioms. Dialect of the village of Stryhantsi of Tysmenytsya district, Ivano‑Frankivsk region was chosen as object of the research. The article contains the first part of lexemes that begin with D/Д letter (ДАВÁТИ – ДВІЙНИ́Й). Each dictionary entry provides the maximum number of examples‑quotations in vernacular dialectal speech, in particularly, in the meanings which may differ from the meanings of the given lexeme in the literary language. Some lexemes (for instance, a numeral of feminine gender ДВІ, used with the nouns of neuter gender (remnants of old dvoyina (dual gender)) are of a considerable interest for those researching historical grammar of the Ukrainian language.