Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30356| Title: | Реактивний підхід до протидії кліматичній дезінформації |
| Authors: | Тихомирова, Євгенія Борисівна Ляцевич, Олександр |
| Bibliographic description (Ukraine): | Тихомирова Є., Ляцевич О. Реактивний підхід до протидії кліматичній дезінформації. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2025. № 3(20). DOI : https://doi.org/10.29038/2524-2679-2025-03-172-201 |
| Journal/Collection: | Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії |
| Issue: | 3(20) |
| Issue Date: | 27-Sep-2025 |
| Date of entry: | 2-Feb-2026 |
| Publisher: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
| Country (code): | UA |
| DOI: | https://doi.org/10.29038/2524-2679-2025-03-172-201 |
| Keywords: | кліматична дипломатія кліматичні зміни кліматична дезінформація реактивний підхід міф наратив спростування розв’язання та кризова комунікація |
| Page range: | 171-201 |
| Abstract: | У статті розглянуто взаємодію кліматичної дипломатії та кліматичної дезінформації як двох взаємозалежних процесів. Перша розробляє інструменти для забезпечення цілісності інформації та формує нові підходи до підтримання легітимності міжнародної кліматичної політики, тоді як друга підриває легітимність науково обґрунтованих рішень і міжнародних кліматичних угод та перешкоджає поширенню точної інформації про зміну клімату, тим самим зменшуючи підтримку кліматичної дипломатії. Оскільки дезінформація становить стратегічну загрозу для реалізації кліматичної політики, суспільної підтримки наукових рішень і довіри до інституцій, увагу акцентовано на тому, що поширені проактивний та реактивний підходи не є самодостатніми. Лише їх синергія створює «повний цикл» протидії. Ефективна політика протидії кліматичній дезінформації повинна бути системною, що інтегрує превентивні дії (пребункінг, щеплення) з реактивними механізмами, які дають змогу оперативно нейтралізувати наслідки дезінформації, зменшити її шкоду й повернути довіру до наукових джерел. Основними елементами останніх є спростування, розв’язання та кризова комунікація, що допомагають реагувати на нові хвилі маніпуляцій у реальному часі. Спростовування розглядатимемо як доведення неправдивості чи хибності дезінформації; розвінчання – як ідентифікацію хибної, оманливої або маніпулятивної інформації; кризові комунікації – як важливий стратегічний інструмент кліматичної дипломатії, що стосується протидії кліматичній дезінформації. Висловлено припущення, що реактивні механізми протидії дезінформації про зміну клімату можуть бути ефективнішими, якщо вони враховуватимуть наміри, що стоять за її поширенням, виявлятимуть її джерела та розумітимуть мотиви тих, хто її поширює. Мотивами акторів дезінформаційної діяльності є економічні інтереси, ідеологічні переконання, політична мотивація, недостатня кліматична грамотність. Наголошено, що змістовно-предметні заперечення акторів кліматичної дезінформації зосереджені на темах, що становлять суспільний інтерес. Вони презентовані в інформаційному просторі міфами й наративами, які покладені в основу таких заперечень |
| URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30356 |
| Content type: | Article |
| Appears in Collections: | Наукові роботи (FMV) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| 2524-2679-2025-03-172-201.pdf | 9,28 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.