Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30356
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТихомирова, Євгенія Борисівна-
dc.contributor.authorЛяцевич, Олександр-
dc.date.accessioned2026-02-02T13:56:02Z-
dc.date.available2026-02-02T13:56:02Z-
dc.date.issued2025-09-27-
dc.identifier.citationТихомирова Є., Ляцевич О. Реактивний підхід до протидії кліматичній дезінформації. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2025. № 3(20). DOI : https://doi.org/10.29038/2524-2679-2025-03-172-201uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30356-
dc.description.abstractУ статті розглянуто взаємодію кліматичної дипломатії та кліматичної дезінформації як двох взаємозалежних процесів. Перша розробляє інструменти для забезпечення цілісності інформації та формує нові підходи до підтримання легітимності міжнародної кліматичної політики, тоді як друга підриває легітимність науково обґрунтованих рішень і міжнародних кліматичних угод та перешкоджає поширенню точної інформації про зміну клімату, тим самим зменшуючи підтримку кліматичної дипломатії. Оскільки дезінформація становить стратегічну загрозу для реалізації кліматичної політики, суспільної підтримки наукових рішень і довіри до інституцій, увагу акцентовано на тому, що поширені проактивний та реактивний підходи не є самодостатніми. Лише їх синергія створює «повний цикл» протидії. Ефективна політика протидії кліматичній дезінформації повинна бути системною, що інтегрує превентивні дії (пребункінг, щеплення) з реактивними механізмами, які дають змогу оперативно нейтралізувати наслідки дезінформації, зменшити її шкоду й повернути довіру до наукових джерел. Основними елементами останніх є спростування, розв’язання та кризова комунікація, що допомагають реагувати на нові хвилі маніпуляцій у реальному часі. Спростовування розглядатимемо як доведення неправдивості чи хибності дезінформації; розвінчання – як ідентифікацію хибної, оманливої або маніпулятивної інформації; кризові комунікації – як важливий стратегічний інструмент кліматичної дипломатії, що стосується протидії кліматичній дезінформації. Висловлено припущення, що реактивні механізми протидії дезінформації про зміну клімату можуть бути ефективнішими, якщо вони враховуватимуть наміри, що стоять за її поширенням, виявлятимуть її джерела та розумітимуть мотиви тих, хто її поширює. Мотивами акторів дезінформаційної діяльності є економічні інтереси, ідеологічні переконання, політична мотивація, недостатня кліматична грамотність. Наголошено, що змістовно-предметні заперечення акторів кліматичної дезінформації зосереджені на темах, що становлять суспільний інтерес. Вони презентовані в інформаційному просторі міфами й наративами, які покладені в основу таких запереченьuk_UK
dc.format.extent171-201-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectкліматична дипломатіяuk_UK
dc.subjectкліматичні зміниuk_UK
dc.subjectкліматична дезінформація-
dc.subjectреактивний підхід-
dc.subjectміф-
dc.subjectнаратив-
dc.subjectспростування-
dc.subjectрозв’язання та кризова комунікація-
dc.titleРеактивний підхід до протидії кліматичній дезінформаціїuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.29038/2524-2679-2025-03-172-201-
dc.citation.issue3(20)-
dc.citation.journalTitleМіжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії-
dc.coverage.countryUAuk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FMV)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2524-2679-2025-03-172-201.pdf9,28 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.