СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ ПЕРЕЖИВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ ОСОБИСТОСТІ В ПЛОЩИНІ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ

Abstract

Мета публікації передбачає теоретичний огляд психологічних підходів у вивченні проблеми моральної травми особистості та з’ясуванні особливостей зв’язку переживання МТ юнаками в контексті сімейних взаємин, зокрема ставлення батьків/опікунів в ситуації порушення рівня їх фізичного чи психічного здоров’я. Методи. При проведенні теоретико-емпіричного було використано методи теоретичного аналізу психологічної літератури (аналіз, синтез, узагальнення), психодіагностичні, представлені: Шкалою симптомів моральної травми (MISS-M-SF) (адаптація для цивільного населення Л. Засєкіної, М. Козігори), Методикою вимірювання виражених емоцій (LEE); математичні та статистичні методи (кількісний та якісний аналіз, φ-кутовий Фішера, кореляційний аналіз). Результати. Емпіричне дослідження засвідчує важливість вивчення сімейних взаємин при переживанні моральної травми юнаками, адже констатовано розлогі кореляційні зв’язки симптомів МТ з нестачою підтримки, роздратуванням й критичністю референтних дорослих та нестачею турботи з їх сторони. Загалом переживання моральної травми в юнацькому віці представлено симптомами сорому, відсутністю довіри, моральним конфліктом, труднощами з прощенням. Такі симптоми МТ як релігійний конфлікт та втрати/зменшення релігійної віри визначено в якості основних в цій віковій групі. Висновки. Теоретичний огляд психологічної літератури засвідчує складність та неоднозначність проблеми моральної травматизації особистості. Представлені результати не претендують на вичерпність та мають певні обмеження в контексті представлення підходів науковців щодо висвітлення симптомів, детермінант та ознак моральної травми особистості, а також специфіки її переживання представниками різних професій. Перспективу подальших наукових досліджень вбачаємо в аналізі ролі однолітків при переживанні МТ в умовах тривалого травматичного стресу в юнацькому віці.

Purpose. The purpose of this publication is to provide a theoretical overview of psychological approaches to studying the problem of moral trauma in individuals and to clarify the characteristics of the connection between the experience of MT by young people in the context of family relationships, in particular the attitude of parents/guardians in situations where their physical or mental health is impaired. Methods. The theoretical and empirical study used methods of theoretical analysis of psychological literature (analysis, synthesis, generalization) and psychodiagnostic methods, represented by: the Moral Injury Symptom Scale (MISS-M-SF) (adapted for the civilian population by L. Zaseikina, M. Kozigora), the Method for Measuring Expressed Emotions (LEE); mathematical and statistical methods (quantitative and qualitative analysis, Fisher's φ-angle, correlation analysis). Results. The empirical research confirms the importance of studying family relationships in the experience of moral trauma by adolescents, as there are strong correlations between MT symptoms and a lack of support, irritation, and criticism from reference adults, as well as a lack of care on their part. In general, moral trauma in adolescence is manifested by symptoms of shame, lack of trust, moral conflict, and difficulty forgiving. MT symptoms such as religious conflict and loss/diminishment of religious faith are identified as the main ones in this age group. Conclusions. A theoretical review of psychological literature confirms the complexity and ambiguity of the problem of moral trauma. The presented results do not claim to be exhaustive and have certain limitations in the context of presenting scientists' approaches to highlighting the symptoms, determinants, and signs of moral trauma, as well as the specifics of its experience by representatives of various professions. We see the prospect of further scientific research in analyzing the role of peers in experiencing MT in conditions of prolonged traumatic stress in adolescence.