Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30123
Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У КОНТЕКСТІ ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА
Автори: Мазур, Людмила
Шевчук, Ольга
Приналежність: Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Мазур, Л., & Шевчук, О. (2025). ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У КОНТЕКСТІ ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА. Психологічні перспективи, 46, 110–119. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-46-maz
Bibliographic description: Mazur, L., & Shevchuk, O. (2025). Psychological features of eating behaviours in the context of body mass index. Psychological Prospects Journal, 46, 110–119. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-46-maz
Журнал/збірник: Психологічні перспективи
Випуск/№ : 46
Дата публікації: гру-2025
Дата внесення: 12-січ-2026
DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-46-maz
Теми: порушення харчової поведінки
емоційне споживання
ІМТ
DEBQ
EDE-Q
надлишкова вага
Діапазон сторінок: 110–119
Короткий огляд (реферат): Мета. Вивчити особливості харчової поведінки (ХП) та кореляцію між параметрами у респондентів із нормальним і підвищеним індексом маси тіла (ІМТ). Методи. Використані методи теоретичного аналізу й емпіричного дослідження. Наявність нормальної чи надлишкової ваги визначали за ІМТ. Голландський опитувальник харчової поведінки DEBQ застосовували для встановлення типів харчової поведінки. Результати опитувальника порушень харчової поведінки EDE-Q оцінювали за загальним індексом та шкалами. Результати. У дослідженні взяло участь 78 респондентів із нормальним і підвищеним ІМТ (21 і 57 учасників). Респонденти із надлишковим ІМТ демонстрували вірогідно вищі показники індексів обмежувального та емоціогенного типів ХП, які становили 2,91±0,90 і 2,18±0,98 балів (р<0,05), тоді як індекс екстернальної ХП суттєво не відрізнявся. Аналіз даних результатів шкали EDE-Q показав вірогідне переважання загального індексу EDE-Q у групі респондентів із підвищеним ІМТ порівняно із групою з нормальним ІМТ, який становив 5,57±1,00 і 1,60±1,33 балів (р<0,05), а також встановлено вірогідну асоціацію ІМТ із усіма шкалами опитувальника. У осіб із підвищеною масою тіла не виявлено кореляції середньої сили чи сильних між ІМТ і шкалами опитувальників EDE-Q і DEBQ. Висновки. Респонденти із підвищеним ІМТ презентують вірогідно вищі показники порушення харчової поведінки порівняно із особами з нормальною масою тіла. В умовах ситуації після перенесеної пандемії COVID-19 та постійних емоційних перевантажень внаслідок триваючого військового конфлікту споживання їжі часто є фактором копінг стратегії. Свідченням цього є той факт, що вираженість показника екстернальної ХП є симетрично підвищеним в усіх учасників дослідження незалежно від їхньої ваги. Суттєве зростання вираженості індексу обмежувальної та емоціогенної ХП у осіб з надлишковою вагою засвідчує наявність у них субклінічних варіантів порушень харчування. У респондентів з підвищеним ІМТ також виявлено вірогідне зростання за усіма шкалами опитувальника EDE-Q, що показує їхню стурбованість особливостями свого харчування та формою тіла.
Purpose. To study the characteristics of eating behaviour (EB) and the correlation between parameters in respondents with normal and elevated body mass index (BMI). Methods. Theoretical analysis and empirical research methods were used. Normal or excessive weight was determined by BMI. The DEBQ eating behaviour questionnaire was used to establish types of eating behaviour. The results of the EDE-Q eating disorder questionnaire were evaluated using a general index and scales. Results. The study involved 78 respondents with normal and elevated BMI (21 and 57 participants). Respondents with excessive BMI showed significantly higher scores on the restrictive and emotional types of EB, which were 2.91±0.90 and 2.18±0.98 points (p<0.05), while the external EB index did not differ significantly. Analysis of the EDE-Q scale results showed a significant predominance of the total EDE-Q index in the group of respondents with elevated BMI compared to the group with normal BMI, which was 5.57±1.00 and 1.60±1.33 points (p<0.05), and a significant association of BMI with all questionnaire scales was established. In individuals with increased body weight, no moderate or strong correlation was found between BMI and the EDE-Q and DEBQ questionnaire scales. Conclusions. Respondents with elevated BMI show significantly higher rates of eating disorders compared to individuals with normal body weight. In the context of the COVID-19 pandemic and constant emotional stress caused by the ongoing military conflict, food consumption often serves as a coping strategy. This is evidenced by the fact that the severity of external eating disorders is symmetrically increased in all study participants, regardless of their weight. A significant increase in the severity of restrictive and emotional eating disorders in overweight individuals indicates the presence of subclinical eating disorders. Respondents with elevated BMI also showed a significant increase on all scales of the EDE-Q questionnaire, indicating their concern about their eating habits and body shape.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30123
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Психологічні перспективи, 2025, № 46

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Психологiчнi_перспективи_№ 46_2025-110-119.pdf670,91 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.