ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ЖІНОК ТА КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ

Abstract

Мета. Визначити особливості взаємозв’язку між показниками харчової поведінки жінок та їхніми копінг-стратегіями. Методи. Емпіричну частину дослідження проведено із застосуванням Голландського опитувальника харчової поведінки (DEBQ), Опитувальника щодо розладів харчової поведінки (EDE-Q) та опитувальника «Шкали дослідження копінг-поведінки у ситуаціях небезпеки». Вибірку становили 83 жінки віком від 21 до 55 років (медіана розподілу віку дорівнювала 40, середнє значення – 39,89, стандартне відхилення – 8,44). Частина респонденток проживала в Україні, інші тимчасово перебували за кордоном. Обробка даних здійснювалась шляхом кореляційного аналізу, що дало змогу визначити взаємозв’язки між копінг-стратегіями жінок та показниками їхньої харчової поведінки. Результати. Стратегія «Неприйняття та дисоціація» продемонструвала позитивні зв’язки з екстернальним і обмежувальним типами харчової поведінки, занепокоєнням щодо їжі та частотою епізодів переїдання. Сукупність кореляцій, виявлених за цією стратегією, відображає специфіку поєднання емоційного уникання з харчовими реакціями, що характеризуються менш стійкою саморегуляцією. Натомість стратегії прийняття («Прийняття і активна боротьба», «Прийняття і пасивний оптимізм»), засвідчили негативні зв’язки з екстернальним типом харчової поведінки та частотою епізодів переїдання, що узгоджується з більш врівноваженою харчовою саморегуляцією. Інші копінг-стратегії статистично значущих зв’язків із харчовими показниками не виявили. Висновки. Емоційне уникання пов’язане з менш стабільними проявами харчової саморегуляції, тоді як стратегії прийняття – з більш врівноваженими особливостями харчової поведінки. Отримані дані розширюють уявлення про психологічні особливості взаємозв’язку харчової поведінки та копінг-стратегій жінок й окреслюють напрями подальших досліджень та можливості їхнього практичного застосування.

Purpose. This study aims to explore the psychological features of the relationship between women’s eating-behavior indicators and their coping strategies, emphasizing how different coping patterns correspond to adaptive or maladaptive eating responses.

Methods. The study used the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ), the Eating Disorder Examination Questionnaire (EDE-Q), and the «Scale for Studying Coping Behavior in Dangerous Situations». The sample included 83 women aged 21–55 years (median = 40; mean = 39.89; SD = 8.44). Some participants lived in Ukraine, while others were temporarily abroad due to the war. Correlation analysis was applied to identify associations between coping patterns and eating-behavior indicators.

Results. The strategy «Rejection and Dissociation» showed positive correlations with several eating-behavior indicators, including external and restrained eating, eating concern, and binge-eating frequency. This pattern suggests a link between emotional avoidance and less stable eating self-regulation. In contrast, acceptance-based strategies («Acceptance and Active Struggle», «Acceptance and Passive Optimism») demonstrated negative associations with external eating and binge-eating frequency, indicating a connection with more balanced eating self-regulation. Other coping patterns did not show statistically significant relationships with eating-behavior measures.

Conclusions. The study revealed meaningful associations between women’s coping patterns and their eating-behavior indicators. Emotional avoidance was linked to less stable eating self-regulation, whereas acceptance-based patterns were associated with more balanced eating responses. These findings broaden understanding of the mechanisms connecting coping and eating behavior in women and outline directions for further research and practical applications.