Теоретичні підходи до поняття міжособистісних взаємин дошкільників із дорослими

Abstract

Міжособистісні взаємини дошкільників (3–6 років) із дорослими є фундаментальним елементом їхнього соціального, емоційного, когнітивного та морального розвитку, формуючи основи комунікативних навичок, соціальних норм і особистісних якостей, таких як емпатія, відповідальність і впевненість. У психолого-педагогічній науці ці взаємини визначаються як динамічний процес взаємодії, що охоплює обмін емоціями, знаннями, соціальним досвідом і реалізується в контексті сім’ї та дошкільного закладу. У психології вони аналізуються як механізм розвитку психічних функцій і соціальної адаптації, тоді як у педагогіці – як інструмент виховання й навчання, спрямований на становлення дитини як суб’єкта суспільства. Теоретичні підходи розкривають багатогранність цього феномену, пояснюючи, як дорослі (батьки, вихователі) впливають на соціалізацію дошкільників, формуючи їхню готовність до взаємодії в соціумі та створюючи основу для розробки ефективних виховних стратегій .