Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28478
Назва: | Інформаційний безлад: політико-психологічний вимір зміни клімату |
Автори: | Тихомирова, Євгенія Борисівна Тихомирова, Альона Анатоліївна |
Приналежність: | Волинський нaцioнaльнuŭ yнiвepcumem iмeнi Лeci Укpaïнкu Київський національний університет технологій та дизайну |
Бібліографічний опис: | Тихомирова Є. Б., Тихомирова А. А. Інформаційний безлад: політико-психологічний вимір зміни клімату : монографія. Карлсруе, 2025. 260 с. |
Дата публікації: | 25-лип-2025 |
Дата внесення: | 16-вер-2025 |
Видавництво: | ScientificWorld-NetAkhatAV |
DOI: | https://doi.org/10.30890/978-3-98924-093-3.2025 |
Теми: | кліматичні зміни інформаційний безлад дезінформація |
Короткий огляд (реферат): | Термін «інформаційний безлад» (information disorder) був офіційно впроваджений у 2017 р. у звіті Ради Європи і з того часу став складовою академічних і політичних дискусій про дезінформацію, фейкові новини та маніпуляції. У контексті змін клімату дослідження цього явища набуває особливої актуальності, оскільки швидке поширення хибної інформації в Інтернеті та соцмережах може підривати ефективність кліматичних ініціатив і знижувати підтримку політики проти глобального потепління. Автори наголошують, що кліматична криза охоплює не лише екологічні, а й соціальні, політичні, економічні та психологічні виміри, тому для її подолання потрібен міждисциплінарний підхід, який поєднує кліматичну науку, політологію та психологію. У дослідженні розглянуто три основні парадигми пояснення кліматичної кризи - Антропоцен, Капіталозен і Природна кліматична змінність. Обрано підхід Антропоцену, який підкреслює людську діяльність як головну причину глобальних екологічних змін і одночасно як фактор, що спричиняє інформаційний безлад. Розрізняючи мізінформацію, дезінформацію та малінформацію, дослідники вказують, що лише дезінформація - цілеспрямоване маніпулювання - завдає найбільших системних збитків. Політологи вивчають інституційні інструменти боротьби з дезінформацією, такі як регулювання соцмереж і фактчекінг, тоді як психологи аналізують когнітивні процеси довіри до неправдивих повідомлень. Оскільки в українському науковому просторі відсутні прямі системні дослідження кліматичного інформаційного безладу, дане дослідження переважно спирається на закордонні публікації. Отже, метою нашого міждисциплінарного дослідження є вивчення політологічних та психологічних аспектів інформаційного безладу щодо змін клімату. Ми використовуємо інтерпретаційний підхід, який інтегрує якісний і кількісний аналіз, який ґрунтується на вторинних даних, релевантних темі, що вивчалися науковцями та дослідницькими організаціями на теоретичному та експериментальному рівні в рамках численних наукових проєктів. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28478 |
ISBN: | 978-3-98924-093-3 |
Тип вмісту: | Book |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FMV) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
mge03-2025.pdf | 3,96 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.