Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28478
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТихомирова, Євгенія Борисівна-
dc.contributor.authorТихомирова, Альона Анатоліївна-
dc.date.accessioned2025-09-16T06:57:00Z-
dc.date.available2025-09-16T06:57:00Z-
dc.date.issued2025-07-25-
dc.identifier.citationТихомирова Є. Б., Тихомирова А. А. Інформаційний безлад: політико-психологічний вимір зміни клімату : монографія. Карлсруе, 2025. 260 с.uk_UK
dc.identifier.isbn978-3-98924-093-3-
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28478-
dc.description.abstractТермін «інформаційний безлад» (information disorder) був офіційно впроваджений у 2017 р. у звіті Ради Європи і з того часу став складовою академічних і політичних дискусій про дезінформацію, фейкові новини та маніпуляції. У контексті змін клімату дослідження цього явища набуває особливої актуальності, оскільки швидке поширення хибної інформації в Інтернеті та соцмережах може підривати ефективність кліматичних ініціатив і знижувати підтримку політики проти глобального потепління. Автори наголошують, що кліматична криза охоплює не лише екологічні, а й соціальні, політичні, економічні та психологічні виміри, тому для її подолання потрібен міждисциплінарний підхід, який поєднує кліматичну науку, політологію та психологію. У дослідженні розглянуто три основні парадигми пояснення кліматичної кризи - Антропоцен, Капіталозен і Природна кліматична змінність. Обрано підхід Антропоцену, який підкреслює людську діяльність як головну причину глобальних екологічних змін і одночасно як фактор, що спричиняє інформаційний безлад. Розрізняючи мізінформацію, дезінформацію та малінформацію, дослідники вказують, що лише дезінформація - цілеспрямоване маніпулювання - завдає найбільших системних збитків. Політологи вивчають інституційні інструменти боротьби з дезінформацією, такі як регулювання соцмереж і фактчекінг, тоді як психологи аналізують когнітивні процеси довіри до неправдивих повідомлень. Оскільки в українському науковому просторі відсутні прямі системні дослідження кліматичного інформаційного безладу, дане дослідження переважно спирається на закордонні публікації. Отже, метою нашого міждисциплінарного дослідження є вивчення політологічних та психологічних аспектів інформаційного безладу щодо змін клімату. Ми використовуємо інтерпретаційний підхід, який інтегрує якісний і кількісний аналіз, який ґрунтується на вторинних даних, релевантних темі, що вивчалися науковцями та дослідницькими організаціями на теоретичному та експериментальному рівні в рамках численних наукових проєктів.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherScientificWorld-NetAkhatAVuk_UK
dc.subjectкліматичні зміниuk_UK
dc.subjectінформаційний безлад-
dc.subjectдезінформація-
dc.titleІнформаційний безлад: політико-психологічний вимір зміни кліматуuk_UK
dc.typeBookuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.30890/978-3-98924-093-3.2025-
dc.contributor.affiliationВолинський нaцioнaльнuŭ yнiвepcumem iмeнi Лeci Укpaïнкuuk_UK
dc.contributor.affiliationКиївський національний університет технологій та дизайнуuk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FMV)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
mge03-2025.pdf3,96 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.