Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28171
Назва: | Воєнна дипломатія України |
Автори: | Тарасюк, Марія Русланівна |
Приналежність: | Кафедра міжнародних відносин і регіональних студій 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії |
Бібліографічний опис: | Тарасюк М. Р. Воєнна дипломатія України : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії / наук. кер. Н. І. Романюк ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2025. 84 с. |
Дата публікації: | чер-2025 |
Дата внесення: | 7-лип-2025 |
Країна (код): | UA |
Науковий керівник: | Романюк, Наталія Іванівна |
Теми: | воєнна дипломатія військово-технічне співробітництво військова допомога безпекові угоди Україна НАТО |
Короткий огляд (реферат): | У бакалаврській роботі узагальнено теоретико‑методичні основи дослідження воєнної дипломатії, визначено сутність поняття, функції, методи і засоби реалізації, Виокремлено відмінності воєнної і військової дипломатії, і зроблено висновок про те, що військова дипломатія є професійним інструментом збройних сил у мирний час, тоді як воєнна дипломатія – це ширший державний механізм, який працює під тиском збройного конфлікту й охоплює не лише військові, а й політико-правові, економічні та гуманітарні важелі. Проаналізовано сучасний стан наукового дискурсу та окреслено методичний інструментарій дослідження (аналіз документів, порівняльний аналіз, SWOT-аналіз, case‑study). Висвітлено історичні чинники формування воєнної дипломатії України, починаючи від незалежності 1991 р. до сьогодення, з особливою увагою до трансформацій після російської агресії 2014 р. та повномасштабного вторгнення 2022 р. Розглянуто нормативно‑правову базу, що регулює співпрацю у сфері безпеки й оборони. Проаналізовано дво‑ та багатосторонні формати сучасної української воєнної дипломатії: співпрацю з НАТО, ЄС, Контактною групою «Рамштайн», а також безпекові угоди з країнами «Групи семи». Зроблено висновок про те, Україна успішно сформувала глобальну коаліцію понад 50 країн, що надають військову, політичну, фінансову та гуманітарну допомогу. Завдяки зусиллям Президента України, дипломатів і громадянського суспільства вдалося посилити постачання озброєння, залучити іноземну допомогу, організувати масштабні програми навчання військовослужбовців та започаткувати ініціативи для довгострокового гарантування безпеки. В дослідженні, на основі SWOT-аналізу, визначено виклики та можливості воєнної дипломатії України. Головними викликами є триваюча війна, критична залежність від зовнішніх постачань озброєння та політичної волі донорів, інформаційна та електоральна «втома Заходу», високі інвестиційні ризики для оборонно-промислових проєктів усередині країни в умовах обстрілів виробничої інфраструктури та дефіциту кваліфікованих кадрів. Можливості української воєнної дипломатії пов’язані з індустріальною інтеграцією, довготривалими безпековими пактами й розширенням кола партнерів поза трансатлантичним простором. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28171 |
Тип вмісту: | Bachelor Thesis |
Розташовується у зібраннях: | FMV_KR (2025) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Tarasiuk_2025.pdf | 1,29 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.