Воєнна дипломатія України

Abstract

У бакалаврській роботі узагальнено теоретико‑методичні основи дослідження воєнної дипломатії, визначено сутність поняття, функції, методи і засоби реалізації, Виокремлено відмінності воєнної і військової дипломатії, і зроблено висновок про те, що військова дипломатія є професійним інструментом збройних сил у мирний час, тоді як воєнна дипломатія – це ширший державний механізм, який працює під тиском збройного конфлікту й охоплює не лише військові, а й політико-правові, економічні та гуманітарні важелі. Проаналізовано сучасний стан наукового дискурсу та окреслено методичний інструментарій дослідження (аналіз документів, порівняльний аналіз, SWOT-аналіз, case‑study). Висвітлено історичні чинники формування воєнної дипломатії України, починаючи від незалежності 1991 р. до сьогодення, з особливою увагою до трансформацій після російської агресії 2014 р. та повномасштабного вторгнення 2022 р. Розглянуто нормативно‑правову базу, що регулює співпрацю у сфері безпеки й оборони. Проаналізовано дво‑ та багатосторонні формати сучасної української воєнної дипломатії: співпрацю з НАТО, ЄС, Контактною групою «Рамштайн», а також безпекові угоди з країнами «Групи семи». Зроблено висновок про те, Україна успішно сформувала глобальну коаліцію понад 50 країн, що надають військову, політичну, фінансову та гуманітарну допомогу. Завдяки зусиллям Президента України, дипломатів і громадянського суспільства вдалося посилити постачання озброєння, залучити іноземну допомогу, організувати масштабні програми навчання військовослужбовців та започаткувати ініціативи для довгострокового гарантування безпеки. В дослідженні, на основі SWOT-аналізу, визначено виклики та можливості воєнної дипломатії України. Головними викликами є триваюча війна, критична залежність від зовнішніх постачань озброєння та політичної волі донорів, інформаційна та електоральна «втома Заходу», високі інвестиційні ризики для оборонно-промислових проєктів усередині країни в умовах обстрілів виробничої інфраструктури та дефіциту кваліфікованих кадрів. Можливості української воєнної дипломатії пов’язані з індустріальною інтеграцією, довготривалими безпековими пактами й розширенням кола партнерів поза трансатлантичним простором.