Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28046
Назва: | Соціальні мережі як чинник формування самооцінки в підлітковому віці |
Автори: | Міщук, Ярослава Олександрівна |
Приналежність: | Кафедра педагогічної та вікової психології 053 Психологія |
Бібліографічний опис: | Міщук Я. О. Соціальні мережі як чинник формування самооцінки в підлітковому віці : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 053 Психологія / наук. кер. А. В. Кульчицька ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк , 2025. 73 с. |
Дата публікації: | 2025 |
Дата внесення: | 23-чер-2025 |
Видавництво: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Науковий керівник: | Кульчицька, Анна Валеріївна |
Теми: | Інтернет підлітки соціальні мережі самооцінка тривожність |
Короткий огляд (реферат): | Соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя підлітків. Відредаговані зображення та нескінченний потік ідеальних життів у соціальних мережах породжують порівняння та нереалістичні очікування. Самооцінка підлітків може різко впасти, а депресія та соціальна тривожність – це цілком реальні ризики, які може становити використання соціальних мереж. Соціальні мережі спонукають підлітків постійно порівнювати себе з «ідеальними» користувачами. Об’єктом дослідження є самооцінка підлітків. Предметом дослідження є соціальні мережі як чинник формування самооцінки в підлітковому віці. Метою дослідження є розглянути соціальні мережі як чинник формування самооцінки в підлітковому віці. Результати дослідження. За результатами «Шкали прояву тривожності» Дж. Тейлора показники розподілилися наступним чином: низький рівень тривожності виявлено у 7,84% респондентів, середній рівень тривожності з тенденцією до низького – у 31,37%, середній рівень тривожності з тенденцією до високого – у 19,61%, високий рівень тривожності – у 35,29%, дуже високий рівень тривожності – у 5,88%. За «Шкалою діагностики ознак соціальної фобії» М. Лейбовіча можна стверджувати, що 84,31% респондентів не мали вираженої соціальної тривожності та соціальної фобії. Легка соціофобія виявлена у 3,92% респондентів. Досить важка соціофобія виявлена у 3,92% респондентів. Виражена соціофобія виявлена у 5,88% респондентів. 1,96% респондентів обрали відповіді, пов’язані з дуже сильною соціальною фобією. За «Тестом шкільної тривожності» А. Філіпса ми отримали такі результати: помірний рівень загальної тривожності виявлено у 72,55%, підвищений рівень загальної тривожності – у 21,57% респондентів, високий рівень – у 5,88% респондентів . В результаті анкетування «Кількість та якість часу в соціальних мережах» ми отримали різноманітну інформацію, пов’язану з кількістю годин, які щодня проводяться в соціальних мережах, основні соціальні мережі, які цікавлять респонденти тощо. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28046 |
Тип вмісту: | Bachelor Thesis |
Розташовується у зібраннях: | FPsy_KR (2025) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Mishchuk_2025.pdf | 1,16 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.