Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28046
Назва: Соціальні мережі як чинник формування самооцінки в підлітковому віці
Автори: Міщук, Ярослава Олександрівна
Приналежність: Кафедра педагогічної та вікової психології
053 Психологія
Бібліографічний опис: Міщук Я. О. Соціальні мережі як чинник формування самооцінки в підлітковому віці : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 053 Психологія / наук. кер. А. В. Кульчицька ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк , 2025. 73 с.
Дата публікації: 2025
Дата внесення: 23-чер-2025
Видавництво: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Науковий керівник: Кульчицька, Анна Валеріївна
Теми: Інтернет
підлітки
соціальні мережі
самооцінка
тривожність
Короткий огляд (реферат): Соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя підлітків. Відредаговані зображення та нескінченний потік ідеальних життів у соціальних мережах породжують порівняння та нереалістичні очікування. Самооцінка підлітків може різко впасти, а депресія та соціальна тривожність – це цілком реальні ризики, які може становити використання соціальних мереж. Соціальні мережі спонукають підлітків постійно порівнювати себе з «ідеальними» користувачами. Об’єктом дослідження є самооцінка підлітків. Предметом дослідження є соціальні мережі як чинник формування самооцінки в підлітковому віці. Метою дослідження є розглянути соціальні мережі як чинник формування самооцінки в підлітковому віці. Результати дослідження. За результатами «Шкали прояву тривожності» Дж. Тейлора показники розподілилися наступним чином: низький рівень тривожності виявлено у 7,84% респондентів, середній рівень тривожності з тенденцією до низького – у 31,37%, середній рівень тривожності з тенденцією до високого – у 19,61%, високий рівень тривожності – у 35,29%, дуже високий рівень тривожності – у 5,88%. За «Шкалою діагностики ознак соціальної фобії» М. Лейбовіча можна стверджувати, що 84,31% респондентів не мали вираженої соціальної тривожності та соціальної фобії. Легка соціофобія виявлена у 3,92% респондентів. Досить важка соціофобія виявлена у 3,92% респондентів. Виражена соціофобія виявлена у 5,88% респондентів. 1,96% респондентів обрали відповіді, пов’язані з дуже сильною соціальною фобією. За «Тестом шкільної тривожності» А. Філіпса ми отримали такі результати: помірний рівень загальної тривожності виявлено у 72,55%, підвищений рівень загальної тривожності – у 21,57% респондентів, високий рівень – у 5,88% респондентів . В результаті анкетування «Кількість та якість часу в соціальних мережах» ми отримали різноманітну інформацію, пов’язану з кількістю годин, які щодня проводяться в соціальних мережах, основні соціальні мережі, які цікавлять респонденти тощо.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28046
Тип вмісту: Bachelor Thesis
Розташовується у зібраннях:FPsy_KR (2025)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Mishchuk_2025.pdf1,16 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.