Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24052
Назва: Засоби фізичної терапії у відновленні рухової функції верхньої кінцівки при тунельних синдромах плечового сплетення
Автори: Одинець, Тетяна
Баннікова, Римма
Брушко, Вікторія
Приналежність: Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія (м. Запоріжжя)
Національний університет фізичного виховання і спорту України (м. Київ)
Національний університет фізичного виховання і спорту України (м. Київ)
Бібліографічний опис: Одинець Т., Баннікова Р., Брушко В. Засоби фізичної терапії у відновленні рухової функції верхньої кінцівки при тунельних синдромах плечового сплетення / Тетяна Одинець, Римма Баннікова, Вікторія Брушко // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал / уклад. А. В. Цьось, А. І. Альошина. – Луцьк, 2020. − Вип. 37. – С. 113–120.
Журнал/збірник: Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
Випуск/№ : 37
Дата публікації: 2020
Дата внесення: 4-кві-2024
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Країна (код): UA
Теми: невропатія
пацієнт
плечове сплетення
фізична терапія
реабілітація
Діапазон сторінок: 113-120
Короткий огляд (реферат): Актуальність. У статті схарактеризовано основні засоби фізичної терапії за тунельних невропатій плечового сплетення. Зазначено, що компресійні ураження плечового сплетення трапляються не так часто, порівняно з іншими тунельними невропатіями верхньої кінцівки, проте спричиняють значні порушення рухливості та зниження працездатності верхньої кінцівки. Актуальним є комплексний підхід до вибору фізіотерапевтичних утручань, спрямованих на відновлення функції верхньої кінцівки в проксимальному відділі. Мета роботи – аналіз та узагальнення даних щодо застосування засобів фізичної терапії за тунельних синдромів плечового сплетення. Методи дослідження – аналіз, синтез й узагальнення даних науково-мето-дичної літератури та інтернет-джерел. Результати дослідження. Зазначено, що для ефективного лікування й реабілітації осіб із тунельними синдромами потрібно зрозуміти причину та механізми виникнення компресії й застосувати комплексний підхід до терапії. Одним із важливих умов одужання або досягнення тривалої ремісії є виключення стереотипних рухів, які сприяли здавлюванню судинно-нервового пучка. На основі аналізу літературних джерел виявлено, що в комплекс реабілітаційних заходів за невропатій плечового сплетення включають мобілізацію нервових стовбурів із використанням нейродинамічних технік ковзання та розтя-гування, корекцію емоційного стану, навчання пацієнтів оптимального діафрагмального дихання, відновлення оптимальної пози й біомеханіки шийного відділу хребта та плечового пояса, медикаментозну терапію. Підкреслено, що важливими в реабілітації пацієнтів із тунельними синдромами плечового сплетення є застосування гідрокінезотерапії та плавання для відновлення активних рухів у плечовому суглобі. Відзначено, що за наявності синдрому подвійного здавлювання потрібно впливати на всіх рівнях ураження аксональних транспортних систем, у тому числі на вертебральному, зв’язку з чим застосовують мануальну терапію в шийному відділі хребта, що впливає на механізм гіперфіксації нерва шляхом ослаблення вираженості рубцево-спайкового процесу в тунелі. Наголошено, що суперечливим є питання застосування акупунктури й акупресури (точкового масажу), грязьових аплікацій за невропатій плечового сплетення. Проте прихильники консерва-тивної практики рекомендують поєднувати загальні принципи лікування з локальними впливами. Висновки. Вивчення арсеналу засобів фізичної терапії, які можуть застосовуватися за тунельних невропатій плечового сплетення, є актуальним питанням з огляду на значущість проблеми та вплив на рухову функцію ураженої верхньої кінцівки. Засоби фізичної терапії є невід’ємною частиною консервативного лікування пацієнтів із цією патологією, оскільки сприяють відновленню рухливості в плечовому суглобі, дають змогу поліпшити результати лікування, зменшити кількість ускладнень та покращити якість життя пацієнтів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24052
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2020, № 37

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2020_37-113-120.pdf668,85 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.