Доцільність застосування лікувального масажу в реабілітації осіб із невропатіями лицевого нерва в пізньому відновлювальному періоді

Abstract

Актуальність. У статті відображено основні питання застосування лікувального масажу при невро-патіях лицевого нерва. Наголошено, що в пізньому відновлювальному періоді перебіг невропатії лицевого нерва часто ускладнюється розвитком постпаралітичної контрактури, частота виникнення якої становить 16–32 % випадків. Тому актуальний пошук засобів фізичної реабілітації, які ефективно впливають на відновлення м’язів обличчя при ускладненому перебігу невропатії лицевого нерва. Мета роботи – визначити місце та значення лікувального масажу в реабілітації осіб із невропатіями лицевого нерва в пізньому відновлювальному періоді. Методи дослідження – аналіз, синтез й узагальнення даних науково-методичної літератури та інтернет-джерел. Результати дослідження. Зазначено, що ураження лицевого нерва призводить до розвитку периферичного паралічу або парезу м’язів, що іннервуються лицевим нервом; при цьому розвивається асимет-рія обличчя, порушується функція мімічних м’язів та мови. Представлено завдання масажу, охарактеризовано особливості застосування лікувального масажу в різні періоди відновлення пацієнтів із невропатіями лицевого нерва. У гострій стадії захворювання проводять масаж здорової половини обличчя за щадною методикою. На ураженому боці масаж розпочинають у кінці гострого періоду та продовжують у ранньому відновлювальному періоді. Відзначено, що при синкінезіях і контрактурі застосовують розминання локальних м’язових груп. Літературні джерела свідчать, що в пізньому відновлювальному періоді доцільно поєднувати загальний масаж обличчя з точковим масажем та самомасажем удома. Методика точкового масажу при невропатії лицевого нерва стимулювальна, тонізуюча, збудлива. Дискусійним є питання застосування масажу в комплексі з різними процедурами апаратної фізіотерапії, як-от: світлолікування, електролікування та ін. Більшість учених пого-джуються, що фізичні методи лікування підготовлюють тканини тіла до масажу, підсилюють фізіологічну дію масажу, знижуючи біль. Наголошено на необхідності індивідуального підходу до кожного пацієнта з урахуванням основних порушень на ураженому боці обличчя та ускладнень, які можуть виникати в цієї категорії в пізньому відновлювальному періоді. Висновки. Проблема застосування масажу в пізньому відновлю-вальному періоді ще повністю не розв’язана, незважаючи на те, що масаж є важливим засобом реабілітації при ураженні лицевого нерва.Topicality. The article reflects the main issues of the use of therapeutic massage for neuropathies of the facial nerve. It is noted that in the late recovery period, the course of facial nerve neuropathy is often complicated by the development of postparalytic contracture, the incidence of which is 16–32 % of cases. Therefore, it is relevant to search for physical rehabilitation means that effectively affect the recovering of facial muscles in a complicated course of facial nerve neuropathy. Objective – to determine the place and importance of therapeutic massage in the rehabilitation of persons with neuropathies of the facial nerve in the late recovery period. Research Methods. Analysis, synthesis and generalization of scientific and methodological literature data and Internet sources. Results. It is noted that damage to the facial nerve leads to the development of peripheral paralysis or paresis of the muscles innervated by the facial nerve, while facial asymmetry develops, the function of facial muscles and tongue is disrupted. The tasks of massage are presented, the features of the use of therapeutic massage in different periods of recovery of patients with facial neuropathies are characterized. In the acute stage of the disease, massage is performed on the healthy half of the face using a gentle technique. On the affected side, the massage begins at the end of the acute and continues in the early recovery period. It is noted that with synkinesis and muscle contracture, kneading of local muscle groups is used. Literary sources indicate that in the late recovery period it is advisable to combine general facial massage with acupressure and self-massage at home. The technique of acupressure for neuropathy of the facial nerve is stimulating, toning, exciting. The question of the use of massage in combination with various procedures of apparatus physiotherapy: light therapy, electrotherapy, etc. is debatable. Most authors agree that physical methods prepare body tissues for massage, enhance the physiological effect of massage, and reduce pain. The need for an individual approach to each patient is emphasized, taking into account the main disorders on the affected side of the face and complications that may arise in this category of patients in the late recovery period. Conclusions. The problem of using massage in the late recovery period has not yet been completely resolved, despite the fact that massage is an important means of rehabilitation in case of damage to the facial nerve.