ЕМПІРИЧНА ЕКСПЛІКАЦІЯ СУВЕРЕННОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОСТОРУ В ПОКАЗНИКАХ СОЦІАЛЬНОГО САМОКОНТРОЛЮ ОСОБИСТОСТІ

Abstract

У статті представлено результати теоретико-емпіричного вивчення суверенності психологічного простору в ознаках соціального самоконтролю студентської молоді. Теоретичне обґрунтування проблеми стосується питань визначення суверенності психологічного простору, її структурних компонентів і результативних характеристик автономності й успішності поведінки. Підкреслено, що суверенність психологічного простору є умовою та результатом адаптивності, зрілості й продуктивності особистості, а успішність взаємодії індивідуальності та соціуму залежить від якісних ознак сформованого соціального самоконтролю особистості. Конкретизація взаємозв’язку визначення суверенності психологічного простору й соціального самоконтролю студентської молоді дає змогу розглядати вміння здійснювати контроль над своєю поведінкою як індикатор соціально-психологічної адаптованості, який ущільнює межі психологічного простору. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної статистики результатів дає змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних психологічних фактів: студенти зі сформованою суверенністю психологічного простору (високий і середній рівні) є більш «принциповими», а отже, їх орієнтація на внутрішні переживання в соціальній взаємодії дає змогу безперешкодно долати негативні моменти соціально-психологічної адаптації, а їх виразна стабільність поведінки визначає більшу узгодженість емоційного супроводу міжособистісної взаємодії; студенти з несформованою суверенністю психологічного простору (низький рівень), демонструють «прагматичність», яка блокує вироблення адекватної системи соціального самоконтролю й виражається в стурбованості соціальною придатністю в міжособистісній взаємодії.

The article represents the results of theoretical and empirical study of psychological space sovereignty in the features of social self-control of student youth. The theoretical grounding of the problem concerns the determination issues of psychological space sovereignty, its structural components and effective characteristics of autonomy and success of behavior. It is emphasized that sovereignty of psychological space is condition and result of adaptability, maturity and productivity of personality and interaction success of individuality and society depends on the qualitative characteristics of the formed social self-control of personality. The specification of interrelation between the psychological space sovereignty definition and the social self-control of student youth makes it possible to consider the ability to exercise control over own behavior as indicator of social and psychological adaptation, which compacts the limits of psychological space. The developed program of empirical research, as well as the complex of the used methods of mathematical statistics of the results, allow to specify the theoretical positions in the form of real psychological facts: students with the formed sovereignty of psychological space (high and average level) are more «principled», and hence their orientation on internal experiences in social interaction allows unobstructedly to overcome the negative moments of social and psychological adaptation, and their expressive stability of behavior defines the greater coherence of emotional support of interpersonal interaction; students with unformed sovereignty of psychological space (low level), demonstrate «pragmatism», which blocks the development of adequate system of social self-control, and is expressed in anxiety of social usefulness in interpersonal interaction.