Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21820
Назва: Психологічні особливості застосування ненормативної лексики у міжособиснісній комунікації
Інші назви: Psychological features of application of non-normative vocabulary in interpersonal communication
Автори: Диса, Олена
Чумак, Артем
Приналежність: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Бібліографічний опис: Диса, О., & Чумак, А. (2022). Психологічні особливості застосування ненормативної лексики у міжособиснісній комунікації. Психологічні перспективи, (39), 69–86. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-dus
Bibliographic description: Dysa, O., & Chumak, A. (2022). Psychological features of application of non-normative vocabulary in interpersonal communication. Psychological Prospects Journal, (39), 69–86. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-dus
Журнал/збірник: Психологічні перспективи
Випуск/№ : 39
Дата публікації: чер-2022
Дата внесення: 3-лют-2023
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-dus
УДК: 159.9.923
Теми: нормативність мовлення
нецензурна лексика
культура усного мовлення
ненормативні мовленнєві конструкти
міжособистісна комунікація
Діапазон сторінок: 69–86
Короткий огляд (реферат): Мета. У статті розглянуто проблему застосування ненормативної лексики у сучасному суспільстві, висвітлено соціально-психологічні фактори, що сприяють порушенню нормативності мовлення. Зазначено, що неконтрольований потік нецензурної лексики може «активізуватися» в епоху глобальних історичних потрясінь та соціальної нестабільності. Під час російсько-української війни спостерігається лінгвопсихологічний дисбаланс між нормативною та ненормативною лексикою в країні (військових конфліктів, революцій, загрози розпаду держави, економічної кризи тощо). Підкреслено неоднорідність та багатофункціональність досліджуваної проблеми, яка на сучасному етапі є актуальною та складною в аналізі. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей застосування ненормативної лексики студентами закладів вищої освіти. Методи. Використано методи анкетування, психодіагностики. Для встановлення відмінностей між групами було використано критерій U-Манна-Уітні, для знаходження взаємозв’язків - кореляційний аналіз за допомогою коефіцієнта кореляції ρ-Спірмена. Результати. Встановлено психологічні чинники, які детермінують схильність до застосування нецензурних слів у міжособистісному спілкуванні. Показано, що певний рівень комунікативних здібностей, агресії, рефлексії, соціального самоконтролю, гнучкості, мовленнєвої тривожності та міжособистісний емоційний інтелект по-різному впливають на можливість застосування ненормативної лексики студентами у процесі міжособистісної комунікації. Встановлено взаємозв’язки між показниками вербальної агресії та показниками гнучкості, самостійності і міжособистісного емоційного інтелекту. Висновки. Специфіка міжособистісної комунікації не є монолітною структурою, вона має багатофункціональний та динамічний характер. Ненормативна лексика виступає психологічним інструментом, який активно використовується у міжособистісній комунікації, але не кожною людиною, і у більшості випадків обумовлюється ситуацією та індивідуально-психологічними особливостями особистості. Ненормативні мовленнєві конструкти, які застосовуються в міжособистісній комунікації, в залежності від контексту та ситуації можуть сприйматися по-різному, і необов’язково характеризуватимуть мовця, як неосвічену та некультурну особистість. Отримані нами результати значно розширюють і доповнюють існуючі дослідження стосовно нормативності та культури мовлення, яка передбачає дотримання нормативності мови, граматичних та стилістичних правил, доречного застосування мовленнєвих конструкцій тощо.
Purpose. The article considers the problem of using profane language in modern society, highlights the socio-psychological factors that contribute to the violation of the normative speech. It is noted that the uncontrolled flow of obscene language can be "activated" in an era of global historical turmoil and social instability. During the Russian-Ukrainian war, there was a linguistic and psychological imbalance between normative and non-normative vocabulary in the country (military conflicts, revolutions, threats of state collapse, economic crisis, etc.). The heterogeneity and multifunctionality of the researched issue are emphasized, those are both relevant and difficult to analyze at the present stage. The results of an empirical study of the peculiarities of the use of profanity by students of higher education institutions are presented. Methods. In this paper, methods of questionnaires and psychodiagnostics were used. The Mann-Whitney U-test was used to establish differences between groups and correlation analysis using the Spearman's rank correlation coefficient. Results. Psychological factors have been identified that determine the tendency to use obscene words in interpersonal communication. It is shown that a certain level of communicative abilities, aggression, reflection, social self-control, flexibility, speech anxiety and interpersonal emotional maturity differently affect the possibility of using profanity by students in the process of interpersonal communication. Relationships between verbal aggression and flexibility, independence, and interpersonal emotional maturity have been identified. Conclusions. The specifics of interpersonal communication is not a monolithic structure, it is multifunctional and dynamic. The results show that non-normative lexicon are served as a psychological instrument that is actively used in interpersonality communication, but by not everybody, and in most cases stipulated by a situation and individually-psychological features of personality. Non-normative speech constructs used in interpersonal communication may be perceived differently depending on the context and situation, and will not necessarily characterize the speaker as an uneducated and uncultured person. The results obtained by us significantly expand and supplement the existing research on the norms and culture of speech, which involves compliance with the norms of language, grammatical and stylistic rules, the appropriate use of speech constructions and more.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21820
URL-посилання пов’язаного матеріалу: https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/796
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Психологічні перспективи, 2022, № 39

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Психологiчнi_перспективи_№+39_2022-69-86.pdf422,25 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.