Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21819
Назва: Психологічні особливості тривожності й саногенності депривованої особистості
Інші назви: Psychological peculiarities of anxiety and sanogenicity of the deprived person
Автори: Гошовська, Дарія
Гошовський, Ярослав
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Гошовська, Д., & Гошовський, Я. (2022). Психологічні особливості тривожності й саногенності депривованої особистості. Психологічні перспективи, (39), 56–68. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-hos
Bibliographic description: Hoshovska, D., & Hoshovskyi, Y. (2022). Psychological peculiarities of anxiety and sanogenicity of the deprived person. Psychological Prospects Journal, (39), 56–68. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-hos
Журнал/збірник: Психологічні перспективи
Випуск/№ : 39
Дата публікації: чер-2022
Дата внесення: 3-лют-2023
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-hos
УДК: 159.922.6
Теми: депривація
самодепривація
депривована людина
дизонтогенез
тривога
саногенна рефлексія
ревіталізація
Діапазон сторінок: 56–68
Короткий огляд (реферат): Мета. Встановити психологічні особливості тривожності та висвітлити необхідність саногенності особистості, яка зазнає негативного й обмежувального впливу різновидової депривації. Методи. Для реалізації мети дослідження нами залучено науково-теоретичні методи : аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, що дало змогу вибудувати концептуально-логічну послідовність між ключовими поняттями й констатувати – депривована особистість зазвичай переживає різновидову і різномодальну тривожність, тому завдяки набуттю компетенцій саногенного мислення вона спроможна досягнути ревіталізаційного ефекту і налагодити гармонійніше життя. Результати. Аналіз науково-психологічної джерелознавчої бази дав підстави констатувати, що різновидова депривація негативно впливає на психо- і соціогенезу особистості, зокрема на підвищення її полімодальної тривожності, а це нагально потребує залучення саногенних ревіталізаційних підходів. Депривація сповільнює та ускладнює особистісний розвиток, зумовлює розбалансування афективності, негативно впливає на статусно-рольову ідентифікацію. У депривованої особистості різновидова тривожність тривога корелює зі стійким (явним або латентним) почуттям провини та стимулює гіпертрофований самоаналіз, самокартання тощо. Перебування у стані депривації лише посилює особистісну тривожність, тому постає нагальна необхідність у застосуванні саногенного мислення, що передбачає активацію рефлексії як механізму, спрямованого на зниження численних дискомфортів і страждань від впливу негативних емоцій та інших психостанів. Висновки. Депривована особистість, переживаючи відчуття знехтуваності, занедбаності і меншовартості, перебуває зазвичай у стані підвищеної тривожності, що негативно впливає на її спілкування та життєдіяльність. Результативним виходом зі стану деприваційної тривожності є саногенні мислення і рефлексія, що дозволяють досягнути сприятливого ревіталізаційного ефекту.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21819
URL-посилання пов’язаного матеріалу: https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/795
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Психологічні перспективи, 2022, № 39

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Психологiчнi_перспективи_№+39_2022-56-68.pdf393,44 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.