МЕДІАРЕЛІГІЙНА АКТИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ

Abstract

Мета. У статті здійснено емпіричний аналіз психологічного благополуччя особистості у взаємозв’язку з її медіарелігійною активністю. Методи. Для реалізації мети дослідження були використані такі методи: стандартизовані опитувальники (Методика внутрішньої стійкості BASIC PH, Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (MHCSF-UA) та опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо (україномовна адаптація О. Сеник)), а також метод наративу. Серед статистичних методів було застосовано кореляційний аналіз Пірсона та знаходження відмінностей в розподілі оцінок. Результати. Значна частина респондентів реалізує свою потребу у релігійній приналежності за допомогою медіасередовища (61,7%). Медіарелігійна активність статистично значимо прямо пропорційно корелює з типом автонаративу, позитивним минулим, стабільністю психічного здоров’я, віруваннями та цінностями. Тобто опитувані, що часто звертаються до інформаційних тематичних джерел та релігійних практик схильні позитивно оцінювати своє минуле, у них високі показники стабільності психічного здоров’я. Виявлено статистично значимі відмінності у показниках психологічного благополуччя опитаних, які є медіарелігійно активними, та тих, хто не використовує релігійні ресурси у медіапросторі. Такі данні свідчать, що медіарелігійно активні особистості осмислюють свій досвід та знаходять у ньому нові смисли, частіше відчувають щастя, можливість зробити важливий внесок для суспільства, цікавість до життя, знаходять опору у вірі та духовних цінностях, які допомагають пережити кризові періоди, а також схильні покладатися на Божественні сили у процесі вирішення проблем. Висновки. Медіарелігійна активність особистості пов’язана із високими показниками психологічного благополуччя, а саме із стабільністю психічного здоров’я, із віруваннями та цінностями як копінг стратегією подолання стресових життєвих обставин. Перспективою подальших досліджень може служити уточнення взаємозв’язків та відмінностей медіарелігійності особистості із іншими показниками психологічного благополуччя та психічного здоров’я.

Purpose. The article provides an empirical analysis of the individual's psychological well-being in relation to its media-religious activity. Methods. To achieve the purpose of the study the following methods were used: standardized questionnaires (BASIC PH Internal Stability Methodology, Mental Health Stability - Short Form Questionnaire (MHCSF-UA) and F. Zimbardo's Time Perspective Questionnaire (Ukrainian-language adaptation by O. Senyk)), as well as the method of narrative. Pearson's correlation analysis and finding differences in the distribution of estimates among the statistical methods were used. Results. A significant number of respondents realize their need for religious affiliation through the media (61.7%). Media religious activity correlates with the type of self-narrative, positive assessment of the past, mental health stability, beliefs and values as a coping resource. That is, respondents who often turn to informational thematic sources and religious practices tend to evaluate their past positively, they have high rates of mental health stability. It has been found statistically significant differences in the indicators of psychological well-being of respondents who are media-religiously active and those who do not use religious resources in the media space. So, individual’s media-religious activity comprehend their experiences and find new meanings in them, more often feel happiness, opportunity to make an important contribution to society, interest in life, find support in faith and spiritual values that help to survive crises, and prone to rely on divine forces in the process of solving problems. Conclusions. Media religious activity is associated with high levels of psychological well-being, namely the stability of mental health, beliefs and values as a coping strategy for overcoming crises. Further research may look to clarify the relationships and differences between a person's media religiosity and other indicators of psychological well-being and mental health.