Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19726| Title: | Критичне осмислення релігійних питань в публіцистиці Лесі Українки |
| Authors: | Жванія, Людмила Вікторівна |
| Affiliation: | Волинський національний університете імені Лесі Українки |
| Bibliographic description (Ukraine): | Жванія Л. В. Критичне осмислення релігійних питань в публіцистиці Лесі Українки. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32(71). № 4. Ч. 2. С. 232-237. DOI : https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-2/38 . |
| Journal/Collection: | Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика |
| Volume: | Т. 32(71). № 4. Ч. 2. |
| Issue Date: | 2021 |
| Date of entry: | 26-Oct-2021 |
| Publisher: | Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського. |
| Country (code): | UA |
| DOI: | https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-2/38 |
| UDC: | 821.161.2’05-92.09Українка:2 |
| Keywords: | Леся Українка релігія християнство світогляд публіцистика |
| Page range: | 232-237 |
| Abstract: | У статті здійснено аналіз різних аспектів відображення релігійної проблематики в публіцистичних текстах Лесі Українки. Зазначено, що письменниця піддає критиці низку засадничих принципів християнства. Неприйнятними для її світовідчуття є ті Євангельські заповіді, що постулюють покору й смирення, непротивлення, всепрощення. Не сприймає Леся Українка й пасивності та покладання на Божу волю, – рис, які, на її думку, були характерними для християнських громад. Її вибір – активна громадська позиція, що передбачає боротьбу та відстоювання загальнолюдських прав. Доведено, що у розумінні письменниці релігія і фанатизм поняття не лише взаємопов’язані, а й такі, які фактично не існують одне без одного. Леся Українка піддає негації нетерпимість, догматизм, прагнення до необмеженої влади, – ті визначальні риси, що, на її думку, характеризують християнську церкву і в часи її становлення, і в періоди її ідеологічного панування. Зазначено, що у своєму світобаченні Леся Українка орієнтована на ідеали гуманізму. Звідси її неприйняття рабської покори, як найбільшого зла, і прагнення до ідеалу, найвищої людської цінності – свободи. Письменниця сприймає засадничі постулати християнства раціонально, віддаючи належне морально-етичній складовій релігійного вчення, та відкидаючи його догматизм, й засуджуючи деспотичні методи, за допомогою яких християнство стало однією з панівних релігій світу. Для Лесі Українки неприйнятним постає шлях осягнення істини завдяки сліпій нерефлексивній вірі, для неї вартим уваги є лише науковий підхід. Здійснено припущення, що філософсько-світоглядна позиція Лесі Українки близька до кантівської, сформульованої у його категоричному імперативі. Аналіз її публіцистичного доробку дозволяє зробити висновок, про те, що у світосприйнятті Лесі Українки домінує раціональне начало, а релігійна традиція піддається критичному аналізу. |
| URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19726 |
| Content type: | Article |
| Appears in Collections: | Наукові роботи (FFG) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.