Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19338
Назва: Ревизия социологического дискурса идеологии в дефинитивной перспективе
Інші назви: Revision of the Sociological Discourse of Ideology in a Definitive Perspective
Ревізія соціологічного дискурсу ідеології в дефінітивній перспективі
Автори: Литовченко, Артем
Lytovchenko, Artem
Бойко, Дмитрий
Boyko, Dmytro
Юрчик, Татьяна
Yurchyk, Tetyana
Приналежність: канд. соц. наук, доцент кафедры политической социологии, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, Украина
PhD in Sociology, Associate Professor, Department of Political Sociology, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine E-mail: a.d.litovchenko@karazin.ua
канд. соц. наук, старший преподаватель кафедры политической социологии, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, Украина
PhD in Sociology, Senior Lecturer, Department of Political Sociology, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine E-mail: dmitry.n.boyko@gmail.com
студентка 2 курса социологического факультета, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, Украина
second year student, School of Sociology, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine E-mail: xa12283262@student.karazin.ua
Бібліографічний опис: Литовченко, А., Бойко, Д., Юрчик, Т. (2020). Ревизия социологи-ческого дискурса идеологии в дефинитивной перспективе. Социо-логические студии, 1 (16), 46–56. DOI: https://doi.org/10.29038/2306-3971-2020-01-46-56
Випуск/№ : 1(16)
Дата публікації: 2020
Дата внесення: 11-бер-2021
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
DOI: https://doi.org/10.29038/2306-3971-2020-01-46-56
УДК: 316.257(091)
Теми: идеология
сознание
действительность
практика
систематизация
дефиниция
ideology
consciousness
reality
practice
systematization
definition
ідеологія
свідомість
дійсність
практика
систематизація
дефініція
Діапазон сторінок: 46-56
Короткий огляд (реферат): Социологический дискурс идеологии представлен многочисленными авторскими концепциями, в том числе и глубоко разработанными. Однако они разрознены и сами по себе не предоставляют универсального понимания и определения идеологии. Цель статьи – сформулировать непротиворечивую социологическую дефиницию идеологии на основе систематизации авторских подходов. Результаты обобщения наиболее значимых подходов воплощены в трѐх условных блоках, выделенных по критерию представления о происхождении идеологии. Первый блок объединяет подходы, представляющие идеологию как результат целенаправленного конструирования. Второй блок – концепции, согласно которым идеология развивается естественным путѐм, вырастает из социальной ситуации и группового образа жизни. Третий блок представлен подходами, согласно которым происхождение идеологии двойственно и сочетает как естественно-социальные, так и искусственные элементы. Опираясь на проведенную систематизацию, мы определяем идеологию как единство суждений и практик, что закрепляет безальтернативность суждения и декларирует инвариантность практики; при этом суждения и практика взаимообусловлены.
The subject of the paper is sociological theorizing about the concept of «ideology». The results of this theorizing, which is represented by disparate author's approaches, are not systematized in modern sociology. Therefore, in sociology there is no universal theoretical basis and tools for the study of ideologies. As a result, ideology is pushed beyond sociological focus. We systematize the main sociological approaches to under-standing ideology in order to formulate on their basis a universal sociological definition of ideology. We distinguish three conditional blocks of sociological approaches to understanding ideology according to the criterion of the origin of ideology. The first block is concepts in which ideology is presented as an artificial construct, purposefully used for political and managerial purposes. The second block is the concepts according to which ideology grows out of a group lifestyle as a living social phenomenon. The third block consists of approaches that combine both options to varying degrees. These approaches allow both the natural social emergence of ideology and its construction as an instrument of influence and control. The generalization and systematization of the approaches considered gives us the foundation for formulating the following definition of ideology. Ideology is the unity of judgments and practices, which reinforces the non-alternativeness of judgment and declares the invariance of practice; while judgment and practice are inter-dependent. We refuse to recognize the ideology as «false» or «wrong» about reality. We affirm that the distortion of reality by ideology is of the same nature as in any other form of social consciousness. It is due to the imperfection of the human senses, which give consciousness information about the material world. At the same time, ideology is twofold: as a reflection of reality, it is part of it, just as consciousness is part of reality. The dual nature of ideology makes sense the denial of ideology and actualizes criticism of ideology as revealing its disguised impact on the social order and processes.
Предмет статті – соціологічне теоретизування навколо поняття «ідеологія». Таке теоре-тизування представлено в соціології численними авторськими концепціями, проте навіть найдосконаліші з них не можуть надати універсального розуміння й визначення ідеології. Відсутня (принаймні у вітчизняній соціо-логії) і змістовна систематизація цих підходів. Це нерідко призводить до витіснення цієї тематики за межі соціологічного дослідного поля. Мета статті – сформулювати несуперечливу соціологічну дефініцію ідеології на основі систематизації авторських підходів. Ми виокремлюємо три умовні блоки, до яких можуть бути вписані як розглянуті в статті найбільш масштабні соціологічні підходи, так і ті, що залишилися за межами розгляду. Критерієм для виділення блоків обрано уявлення про природу ідеології, про її походження. Отже, «штучний» блок об'єднує підходи, що представляють ідеологію результатом цілеспрямованого конструювання – це підходи Ф. Енгельса, К. Маннгейма, Д. Белла, С. Ліпсета, К. Гірца. Другий блок – це концепції, у яких ува-жається, що ідеологія виростає із соціальної ситуації, із групового способу життя; у нашій статті другої блок представлено концепціями Л. Альтюссера та С. Жижека. Третій блок складається з підходів, що різною мірою об'єднують обидва варіанти походження ідеології й допускають як її природно-соціальне виникнення, так і конструювання або цілеспрямоване, інструментальне використання. До цього блоку ми зараховуємо підходи К. Маркса, А. Ґрамші, М. Хоркхаймера, Т. Адорно та Г. Маркузе. Узагальнення й систематизація зазначених підходів дали нам змогу визначити ідеологію як єдність суджень і практик, що закріплює безальтернативність судження та декларує інваріантність практики; при цьому судження й практика взаємообумовлені. Застосування цього визначення дасть змогу здійснювати не лише подальше теоретизування, а й проводити емпіричні дослідження ідеології на універсальній соціологічній основі.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19338
Власник авторського права: © 2020 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Перелік літератури: 1. Адорно, Т. (2011). Негативная диалектика. Пер. с нем. Е. Петренко. Москва: Академический проект, 538 с. 2. Альтюссер, Л. (2011). Идеология и идеологические аппараты государства. Неприкосновенный запас, 3. Получено 30 ноября 2019 с https://magazines.gorky.media/nz/2011/3/ideologiya-i-ideologicheskie-apparaty-gosudarstva.html 3. Баллаев, А. (2004). Читая Маркса: Историко-философские очерки. Москва: Праксис, 55–75. 4. Белл, Д. (2004). Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. Москва: Academia, 788 с. 5. Гальцева, Р., Роднянская, И. (2012). Summa ideologiae: Торжество «ложного сознания» в новейшие времена. Критико-аналитическое обозрение западной мысли в свете мировых событий. Москва: Посев, 128 с. 6. Гирц, К. (2004). Интерпретация культур. Пер. с англ. О. Барсуковой, А. Борзунова. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 560 с. 7. Грамши, А. (1991). Тюремные тетради. Получено 17 ноября 2019 с https://www.civisbook.ru/files/ File/Gramshi,tetradi.pdf 8. Энгельс, Ф. (1936). Людвиг Фейербах и конец немецкой классической философии. Избранные про изведения. Получено 27 ноября 2019 с https://www.esperanto.mv.ru/Marksismo/Feuerbach/lfeuerbach.html 9. Энгельс, Ф. (1966). Письмо Францу Мерингу в Берлин. Лондон. Получено 27 ноября 2019 с http://revarchiv.narod.ru/marxeng/tom39/eng_mering.html 10. Жижек, С. (1999). Возвышенный Объект Идеологии. Пер. с англ. В. Софронова. Москва: Изд-во «Художественный журнал», 114 с. 11. Мангейм, К. (1994). Идеология и утопия. Пер. с англ. М. Левиной. Москва: Юристъ, 7–276. 12. Маркс, К., Энгельс, Ф. (1961). Сочинения. Т. 21. Москва: Гос. изд-е полит. лит., 746 с. 13. Маркс, К., Энгельс, Ф. (1995). Немецкая идеология. Москва: Гос. изд-е полит. лит., 630 с. 14. Маркузе, Г. (2003). Эрос и цивилизация. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества. Пер. с англ. А. Юдиной. Москва, 526 с. 15. Althusser, L. (2014). On the reproduction of capitalism. Libcom. Retrieved November 30, 2019. https://libcom.org/files/louis-althusser-on-the-reproduction-of-capitalism.compressed.pdf 16. Bell, D. (1962). The End of Ideology. New York: Free Press, 501 p. 17. Horkheimer, М. (1930). Einneuer Ideologie begriff? Gleichsatz. Retrieved November 27, 2019 from https://www.gleichsatz.de/b-u-t/kriton/hork/horkheimer_mannheim.html 18. Lipset, S. (1972). Ideology and no end: The Controversy till now. Encounter. 39, 17–22. 19. Litovchenko, A., Muradyan, O. (2014). Preconditions for Regional Divisions in Ukraine and the Global Implications of the Ukrainian Crisis. In: Uluslararası Politikada Ukrayna Krizi. Istanbul: BETA. 590 р. 20. Lytovchenko, A., Muradyan, O. (2018). The destruction of political space: the case of Ukraine, 2014. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. VI(26), I.: 156, 104–107. http://seanew-dim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/hum_vi_156_26.pdf
References: 1. Adorno, T. (2011). Negative dialectics. Transl. from German. E. Petrenko. Moscow: Academic Project, 538 p. 2. Althusser, L. (2011). Ideology and Ideological State Apparatuses. Neprikosnovennyi Zapas, 3. Retrieved November 30, 2019. https://magazines.gorky.media/nz/2011/3/ideologiya-i-ideologicheskie-apparaty-gosu-darstva.html 3. Althusser, L. (2014). On the reproduction of capitalism. Libcom. Retrieved November 30, 2019 https://lib-com.org/files/louis-althusser-on-the-reproduction-of-capitalism.compressed.pdf 4. Ballaev, A. (2004). Reading Marx: Historical and Philosophical Essays. Moscow: Praxis, 55–75. 5. Bell, D. (1962). The End of Ideology. New York: Free Press, 501 p. 6. Bell, D. (2004). The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting Reissue Edition. Moscow: Academia, 788 p. 7. Engels, F. (1936). Ludwig Feuerbach and the end of German classical philosophy. Retrieved November 27, 2019 from https://www.esperanto.mv.ru/Marksismo/Feuerbach/lfeuerbach.html 8. Engels, F. (1966). A letter to Franz Mehring in Berlin, London. Retrieved November 27, 2019 from http://revarchiv.narod.ru/marxeng/tom39/eng_mering.html 9. Galtseva, R., Rodnyanskaya, I. (2012). Summa ideologiae: The triumph of «false consciousness» in modern times. Critical and analytical review of Western thought in the light of world events. Moscow: Sowing, 128 p. 10. Geertz, C. (2004). The Interpretation of Cultures. Transl. from English. O. Barsukova, A. Borzunov. Moscow: Russian Political Encyclopedia, 560 p. 11. Gramsci, A. (1991). The Prison Notebooks. Retrieved November 17, 2019 from https://www.civisbook.ru/ files/File/Gramshi,tetradi.pdf 12. Horkheimer, М. (1930). Einneuer Ideologie begriff? Gleichsatz. Retrieved November 27, 2019 from https://www.gleichsatz.de/b-u-t/kriton/hork/horkheimer_mannheim.html 13. Lipset, S. (1972). Ideology and no end: The Controversy till now. Encounter, 39, 17–22. 14. Litovchenko, A., Muradyan, O. (2014). Preconditions for Regional Divisions in Ukraine and the Global Implications of the Ukrainian Crisis. In: Uluslararası Politikada Ukrayna Krizi. Istanbul: BETA. 590 p. 15. Lytovchenko, A., Muradyan, O. (2018). The destruction of political space: the case of Ukraine, 2014. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, VI(26), I.: 156, 104–107. http://sea-newdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/hum_vi_156_26.pdf 16. Mannheim, K. (1994). Ideology and Utopia. Transl. from English. M. Levina. Moscow: Lawyer, 7–276. 17. Marcuse, G. (2003). Eros and civilization. One-dimensional person. A study of the ideology of a developed industrial society. Transl. from English. A. Yudina. Moscow, 526 p. 18. Marx, K., Engels, F. (1961). Works. (Vol. 21: Second Edition). Moscow: State publication of political literature, 746 p. 19. Marx, C., Engels, F. (1995). The German Ideology (T. 3: Second Edition). Moscow: State publication of political literature, 630 p. 20. Zizek, S. (1999). The Sublime Object of Ideology. Transl. from English. V. Sofronova. Moscow: Publishing House «Art Journal», 114 p.
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Соціологічні студії, 2020, № 1 (16)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Соціологічні студії_2020_46-56.pdf725,61 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.