Please use this identifier to cite or link to this item: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14795
Title: Коннотації ліберального дискурсу: діалог як гуманістична альтернатива «гуманізму»
Other Titles: Сonnotations of liberal discourse: dialogue as a humanistic alternative to «humanism»
Authors: Більченко, Евгенія
Bilchenko, Evgeniya
Bibliographic description (Ukraine): Більченко Е. Коннотації ліберального дискурсу: діалог як гуманістична альтернатива «гуманізму» / Е. Більченко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; [редкол.: В. Ю. Головей та ін.]. - Луцьк, 2017. - № 13-14 (362-363) : Філософські науки. - С.74-85.
Issue Date: 2017
Date of entry: 19-Oct-2018
Publisher: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки
Keywords: четверта хвиля,
the fourth wave,
ліберал-демократія,
liberal democracy,
логіка самовідтворення,
the logic of self-reproduction,
номінація,
nomination,
інтерпретативне втручання,
interpretative intervention
Abstract: Висвітлено кризу мультикультуралізму на основі розкриття подвійних стандартів ліберальної доктрини толерантності. До парадоксів, закладених у символічне поле лібералізму якості його «симптомів» (легітимованих «тріщин») належать: солідарність і плюральність, індивідуалізація і смерть суб’єкта, деідеологізація, ламка соціальних міфів і реванш ідеологій на основі створення технократичного міфу, раціональність і відсутність логічної аргументації, прагматизм і сентиментальність, терпимість як приховане насилля, боязнь конфлікту і підтримка сильної його сторони, зсув конфлікту від соціально-класового до етнічного, критика націонал-радикалізму і використання правих диктатур в умовах капіталізму катастроф для підтримки вільного ринку. Застосовуючи методологічні підходи структуралізму, постструктуралізму та психоаналізу Словенської, Монреальської та Сорбонської шкіл, автор розкриває латентні фашизоїдні (екстремістські) тенденції панамериканістської ідеології «людяності» і «свободи»: виправдання корупції через недоторканість приватного простору; «воєнний пацифізм» (безперервна «війна за мир», боротьба з «терором» і «фундаменталізмом» шляхом силового нав’язування демократичної «машини бажань» та економіки насолоди); деідеологізація та захист ідеології капіталізму, декларація право на свободу слова і неможливість його реалізації у випадку з переслідуванням журналістів, що критикують саму транснаціональну систему, вибори як номінальна процедура «влади-видовища», апріорна згода з фундаментальними засадами ліберал-демократії і сприйняття усіх її недоліків як «неминучих втрат», корозія толерантності і втрата ідентичності, входження в ідеологію як процес «зшивання» і самоцензурування, політична номінація ірраціонального протесту в умовах сучасних революційних рухів. Доктрині лібералізму як моделі моралізаторського виправдання насилля протиставлено філософію діалогу як етику відповідальності перед Іншим.
Sponsorship: The topic of the article is the criticism of the doctrine of liberalism. The contradiction between liberalism and radicalism, between the idea of equality and the idea of violence, is an illusion. Fascist nuclei are contained in the liberal style of thinking and make up its double standard. The symbolic field of liberalism contains a hidden idea of violence towards the countries of the third world. Liberalism has adopted the racist concept of «developed» and «backward» peoples, developed in the theory of evolution and social Darwinism. Status of the «backward people» turns the country into a field of application of democratic experiments on the forcible imposition of liberal values. The free market in these countries is implanted by using the right radical tools of fundamentalism, militarism, nationalism and neo-Nazism. Liberal politicians first arouse these fascist tendencies, and then oppose themselves to them as a kind of salvation.The author uses the methodology of structural psychoanalysis to uncover the paradoxes of multicultural doctrine. They are looking for schools Slovenia, Montreal and Sorbonne. The main of the liberal paradoxes is a symptom of the legitimization of incompatible principles: solidarity and pluralism, militarism and pacifism, the protection of human rights and the tolerance of extremism, the fear of conflict and support for its strong side, sentimentality and rationality, covering violence with moralizing myths, lack of ideologies and revanchism, prosperity and class abyss, the substitution of social conflict by ethnic confrontation. The doctrine of shock is the main problem of philosophical and cultural studies in antiglobalism. The author studies how corrosion of tolerance is used for ideological zombification. Tolerance is a hidden form of violence. It can manifest itself both as snobbery, and as irony, and as desorientation, and as indifference, and as voluntarism. The relativism of values disorients a person who suddenly finds himself in a void. The void is filled with radical ideologies and fundamentalist myths of the «new Middle Ages». Dialogue as the value of the Other is contrasted of multiculturalism. The philosophy of dialogue is an anti -liberal doctrine of guilt and responsibility. Its main points are the rejection of politics for the sake of ethics. Being is communication. Communication in dialogue differs from modern globalism, and from postmodern multiculturalism. It does not represent a rational consensus, nor ironic parallelism. The moment of understanding in the dialogue is called the «sphere between» and is fixed by the meaning of the Third as an intermediary between the I and the Other.
URI: http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14795
ISSN: 1729-360Х
Content type: Article
Appears in Collections:Серія "Філософські науки", 2017, № 13-14 (362-363)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Евгенія Більченко.doc164,5 kBMicrosoft WordView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.