Характеристика вертикальной устойчивости тела младших школьников: биомеханический аспект

Abstract

У статті висвітлено стан питання про характеристики вертикальної стійкості тіла, а також представлено інформацію про ортоградну позу молодших школярів. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що до чинників, які зумовлюють здатність тіла людини зберігати рівновагу, відносять спільну мобілізацію можливостей зорової, слухової, вестибулярної систем. Серед механізмів збереження рівноваги виділяють два найбільш важливі. Перший проявляється тоді, коли основним руховим завданням є збереження рівноваги. У цьому випадку підтримання вертикальної пози тіла є результатом регуляторного механізму, який діє на основі постійних корекцій. Усунення незначних порушень рівноваги відбувається за допомогою рефлекторного напруження м’язів, а усунення суттєвих порушень – швидким рефлекторним переміщенням у бік стабільної площі опори. Другий механізм реалізується, коли пізні реакції входять до складу рухів зі складною координацією й кожна з яких має попереджувальний, а не рефлекторний характер і є складовою частиною програми рухового дії. Сьогодні в практиці фізичного виховання зі школярами накопичено значний матеріал щодо кількісної характеристики вертикальної стійкості їхнього тіла. Перспективи подальших досліджень проблеми пов’язані з розробкою інформаційно-методичної системи «De stabilitate vertical» і впровадженням у процес фізичного виховання молодших із сенсорними порушеннями. Вивчення структурно-функціональних особливостей формування вертикальної стійкості тіла школярів із сенсорними порушеннями з використанням сучасної біомеханічної апаратури є актуальним завданням для адаптивного фізичного виховання. The article highlights the state of the question on characteristics of the vertical body stability, as well as information about the orthograde posture of younger schoolchildren. Analysis of special scientific and methodological literature suggests that the factors that determine the ability of the human body to maintain equilibrium include the combined mobilization of the possibilities of the visual, auditory, and vestibular systems. Among the mechanisms of maintaining equilibrium, two are distinguished as the most important. The first is manifested when the main motive task is to maintain equilibrium. In this case, maintaining the vertical body posture is the result of a regulatory mechanism that operates on the basis of constant corrections. Elimination of minor disturbances of equilibrium occurs through the reflex muscle tension and elimination of significant disorders by rapid reflex movement towards a stable support area. The second mechanism is realized when late reactions are part of movements with complex coordination and each of those has a preventive rather than a reflex character and is an integral part of a motor action program. Today, in the practice of physical education with schoolchildren, considerable material has been accumulated concerning the quantitative characteristics of the vertical stability of their bodies. Prospects for subsequent studies of the problem are connected with the development of the information and methodological system «De stabilitate vertical» and introduction of the younger ones with sensory impairments into the process of physical education. The study of structural and functional features of formation of vertical stability of the body of schoolchildren with sensory impairments using modern biomechanical equipment is an actual task for adaptive physical education.