Методичний аспект критеріально-рівневого дослідження сформованості комунікативної культури студентів

Abstract

У статті розкриваються методичні основи експериментального дослідження реального стану сформованості комунікативної культури у студентів закладів вищої освіти. Комунікативна культура визначається як складне особистісне утворення,інтегральна якість особистості майбутнього фахівця, що характеризується сукупністю комунікативних знань, сформованістю умінь контролювати і регулювати свою мовну поведінку, грамотно і переконливо аргументувати свою позицію, вміння вести ділові переговори в процесі професійної діяльності, швидко орієнтуватись у комунікативній ситуації й обирати необхідний стиль поведінки для досягнення мети комунікативного акту, продуктивно співпрацювати в процесі вирішення професійних завдань. Наголошено, що від рівня сформованості комунікативної культури залежить ефективність майбутньої професійної діяльності. Визначено критерії та показники сформованості комунікативної культури особистості (мотиваційно-ціннісний, пізнавальний, особистісний і поведінково-діяльнісний); охарактеризовано високий, достатній, середній і низький рівні сформованості комунікативної культури студентів. Подано методи та психодіагностичні методики для визначення рівня сформованості комунікативної культури студентів за кожним із визначених критеріїв і дослідження реального стану проблеми. In article methodical bases of experimental research of the real condition of communicative culture formation at students in higher educational institutions reveals. Communicative culture is defined as complex personal formation, the integrated quality of the personality of a future specialist which is characterized by set of communicative knowledge, skills to control and regulate their speech behavior, correctly and convincingly argue their position, the ability to conduct business negotiations in the course of professional activity, to be guided quickly in a communicative situation and choose the appropriate style of behavior to achieve the goal of the communicative act, to be productive for cooperating in the process of solving professional tasks. It is noted that the efficiency of future professional activity depends on the level of the communicative culture formation. Criteria and indicators of the communicative culture formation of the personality are defined (motivational and valuable, cognitive, personal and behavioural and activity); high, sufficient, average and low levels of the communicative culture formation at students are characterized. Methods and psychodiagnostic techniques for level determination of the communicative culture formation at students on each of certain criteria and the study of the real state of the problem are presented.