Поліпшення функції зовнішнього дихання в жінок із постмастектомічним синдромом шляхом упровадження проблемно-орієнтованої програми фізичної реабілітації

Abstract

Найчастішим наслідком лікування раку молочної залози є постмастектомічний синдром, що поєднує в собі функціональні порушення з боку різних систем. Мета роботи – визначити ефективність проблемно-орієнтованої програми фізичної реабілітації жінок із постмастектомічним синдромом щодо поліпшення функції зовнішнього дихання на стаціонарному етапі реабілітації. Результати. Експериментальна перевірка ефективності розробленої проблемно-орієнтованої програми фізичної реабілітації показала, що в жінок основної групи з постмастектомічним синдромом відзначено вірогідне покращення більшості показників функції зовнішнього дихання протягом стаціонарного етапу реабілітації, у той час як у групі порівняння – лише часу затримки дихання на фазі вдиху та видиху. Висновки. У жінок основної групи наприкінці експерименту встановлено вірогідно кращі значення пікової об’ємної швидкості та хвилинного об’єму дихання, порівняно з групою порівняння, що свідчить про збільшення адаптивних можливостей респіраторної системи пацієнток. A frequent consequence of treatment of breast cancer is postmastectomy syndrome that combines functional disorders of various systems. Objective of the work: to determine the effectiveness of problem-oriented program of physical rehabilitation of women with postmastectomy syndrome on improving respiratory function of patients at the clinical stage of rehabilitation. Results: the experimental verification of the effectiveness of the developed problem-oriented program of physical rehabilitation has shown that among women of the main group it was observed significant improvement in most indicators of external respiratory function during clinical stage of rehabilitation, whereas in the control group – only breath-holding time in the inspiratory phase and exhalation. At the end of the experiment women of the main group have shown significantly better values of peak volume rate and minute volume of breathing compared with the control group, representing an increase of adaptive capacity of the respiratory system of patients.