Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4013
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМудрик, С. Б.-
dc.contributor.authorMudryk, S. В.-
dc.date.accessioned2014-05-14T18:58:04Z-
dc.date.available2014-05-14T18:58:04Z-
dc.date.issued2012-
dc.identifier.citationМудрик, С. Б. Походження гри / С. Б. Мудрик // Молодіжний науковий вісник. Серія: Фізичне виховання і спорт / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; [редкол.: І. Я. Коцан та ін.]. – Луцьк, 2012. – Вип. 6. – С. 18-22. – Бібліогр.: 11 назв.uk_UK
dc.identifier.otherУДК 796(091)-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4013-
dc.description.abstractУ статті розглянуто проблему походження гри. Зіставлено думки вчених різних наукових напрямів, а саме: філософії, психології, педагогіки, етнографії, культурології, біології, зоопсихології. Наведено приклади та подано порівняльний аналіз рухливих ігор дитинчат тварин і дітей Homo sapiens. Підкреслено, що у тварин та дітей форми гри різноманітні, але в них простежуються однакові ігрові дії – наздогнати, утікати, ховатися, шукати, переслідувати, підстрибувати, пірнати тощо. Отже, у кожного виду хребетних генетично закладено свою ігрову програму, яка під дією біохімічної енергії виробляє імпульс до ігрової діяльності. А відмінність «граючої людини» від «граючої тварини» в тому, що людині властивий механізм ігрового мислення. Тому на основі механізму ігрового мислення вона перетворює гру у свідому, осмислену й цілеспрямовану діяльність. The article deals with the problem of play’s provenance. The scholars’ opinions of such sciences as philosophy, psychology, pedagogics, ethnography, cultural studies, biology, zoopsycho- logy, are compared. The examples are given and the comparative analysis of cubc’ outdoor games end a child Homo sapiens is done. The author points out that playing forms of both animals and children are various, but their playing actions are identical – to catch up, to run away, to look for, to pursue, to jump, to dive, etc. Thus, vertebrate species have their own genetic playing programme, which under the influence of biochemical energy develops an impulse for playing activity. The main difference between «a playing human being» and «a playing animal» is that a human being owns a mechanism of playing thinking. That’s why on the basis of playing thinking mechanism a human being turns a play into activity, which has a conscious, sensible and purposeful character.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectграuk_UK
dc.subjectпоходженняuk_UK
dc.subjectлюдинаuk_UK
dc.subjectтваринаuk_UK
dc.subjectживий організмuk_UK
dc.subjectмисленняuk_UK
dc.subjectрухuk_UK
dc.subjectдіяльністьuk_UK
dc.subjectplayuk_UK
dc.subjectprovenanceuk_UK
dc.subjecthuman beinguk_UK
dc.subjectanimaluk_UK
dc.subjectliving organismuk_UK
dc.subjectthinkinguk_UK
dc.subjectmotionuk_UK
dc.subjectactivityuk_UK
dc.titleПоходження гри.uk_UK
dc.title.alternativeThe Provenance of Play.uk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2012, № 6

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Mudryk.pdf285,51 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.