Флористичний аспект образності у творчості Катерини Калитко

Abstract

Магістерська робота присвячена комплексному аналізу флористичного дискурсу в поетичній творчості Катерини Калитко у контексті сучасної української та світової літератури. У дослідженні поетика рослинних образів розглядається як важливий інструмент художнього моделювання переживання війни, травми, пам’яті й ідентичності. На основі історико-літературного огляду простежено еволюцію флористичної символіки – від античних архетипів до метамодерних інтерпретацій, що дозволяє визначити рослинний образ як один із найстійкіших культурних кодів європейської поезії. Особливу увагу зосереджено на творчості Катерини Калитко, у якій флористичні мотиви функціонують не як декоративний елемент, а як глибинна психоемоційна матриця, що артикулює досвід війни та колективної травми. Флористичні образи було розглянуто крізь призму метамодерної поетики. Проаналізовано ключові збірки авторки, у яких рослинні образи набувають тілесності, чуттєвості та високої семантичної концентрації, виконуючи роль носіїв пам’яті, болю й опору. З’ясовано, що флористична символіка формує цілісну поетичну систему, де природа постає продовженням людського тіла та простором фіксації історичного досвіду. Результати дослідження засвідчують, що флористичний дискурс є одним із ключових механізмів осмислення сучасної травми, а також ефективним інструментом порівняльного аналізу новітньої української та світової поезії. Робота відкриває перспективи для подальших студій у галузі фітокритики, екокритики та інтердисциплінарних підходів до аналізу поетичного тексту.