Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30677
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorРоманов, Сергій Миколайович-
dc.contributor.authorКравчук, Олександра Олександрівна-
dc.date.accessioned2026-03-18T15:12:59Z-
dc.date.available2026-03-18T15:12:59Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationКравчук О. О. Поетика модернізму у творчості В. Вулф та Лесі Українки. Персоносфера : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 035 Філологія / наук. кер. С. М. Романов ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк 2025. 71 с.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30677-
dc.description.abstractМагістерську роботу присвячено системному компаративному аналізу поетики модернізму в західноєвропейському та українському літературних контекстах на матеріалах роману «Місіс Делловей» Вірджинії Вулф, драми «Блакитна троянда» Лесі Українки, а також їхніх літературно-критичних праць та епістолярію. Метою дослідження є виявлення типологічних збігів і відмінностей у художньому моделюванні модерної свідомості, а також з’ясування ролі автобіографізму та гендерної проблематики у формуванні авторських естетик. У роботі застосовано інтердисциплінарну методику, що базується на засадах компаративістики, із залученням біографічного та культурно-історичного методів, а також сучасних стратегій герменевтичного прочитання, гендерного аналізу та феміністичної критики. У дослідженні продемонстровано, як криза традиційного раціоналізму підштовхнула письменниць до використання нової модерністської оптики, де пріоритетом постала не сюжетна інтрига, а глибинна драма розщепленого «Я» в умовах суспільно-особистісної кризи. Доведено, що ключовим принципом побудови персоносфери є автопроєкція, за якої герої, марковані автобіографічними рисами письменниць, діють у парі з власними психологічними двійниками. Ця художня структура дозволяє трактувати категорію хвороби авторок як екзистенційну оптику й інструмент поглибленого психологізму, а танатологічні мотиви – як спосіб авторської сублімації та вираження радикального протесту проти патріархальних моделей контролю. Виявлено спільність авторських підходів до гендерних питань – критики патріархального шлюбу, родинного тиску та культурних приписів жіночої «нормальності», а також утвердження феномену «нової жінки» як інтелектуально самодостатньої особистості. У компаративному вимірі виявлено типологічну співмірність українського модернізму з провідними західноєвропейськими тенденціями. Наукова новизна полягає у системному зіставленні психопоетичних і гендерних домінант обох творів крізь призму автопроєкційної моделі персонажної організації. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання в курсах історії української та зарубіжної літератури, компаративістики, гендерних студій і теорії модернізму.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українки.uk_UK
dc.subjectмодернізмuk_UK
dc.subjectперсоносфераuk_UK
dc.subjectпсихологізмuk_UK
dc.subjectавтопроєкціяuk_UK
dc.subjectпсихопоетикаuk_UK
dc.subjectжіноча суб’єктністьuk_UK
dc.subjectfin de siècleuk_UK
dc.titleПоетика модернізму у творчості В. Вулф та Лесі Українки. Персоносфераuk_UK
dc.typeMaster Thesisuk_UK
dc.contributor.affiliationКафедра теорії літератури та зарубіжної літературиuk_UK
dc.contributor.affiliation035 Філологіяuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
Розташовується у зібраннях:FFG_KR (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kravchuk_2025.pdf905,26 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.