Психологічні особливості взаємозв'язку використання соціальних мереж та порушень харчової поведінки

Abstract

Наукове дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей взаємозв’язку активності в соціальних мережах із формування порушень харчової поведінки серед студентської молоді віком 18-24 років. Актуальність проблеми зумовлена інтенсивною діджиталізацією сучасного соціуму, розширення віртуальних форм комунікації та зростання впливу онлайн-контенту на процеси самосприйняття, емоційної регуляції та ставлення до власного тіла. Для реалізації завдань магістерської роботи на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки було проведено емпіричне дослідження із застосування таких методик Методика « Образ тіла» (О. Скугаревський); Голландський опитувальник харчової поведінки (DEBQ, J. van Strien, 1986); Шкала Інтернет-залежності Чена (CIAS, 2003); опитувальник Інтернет-залежності К. Янга (IAT). Дослідження охопило 45 респондентів (25 дівчат і 20 хлопців). У ході аналізу результатів емпіричного дослідження встановлено, що 1. Рівень Інтернет-залежності. Серед студентів переважає помірний рівень Інтернет-залежності (M = 53,4 за IAT, M = 60,1 за CIAS). Виявлено гендерні відмінності хлопці демонструють більш виражені поведінкові прояви залежності, тоді як дівчата характеризуються емоційно-регуляторним використання соціальних мереж. 2. Типи харчової поведінки. За результатами DEBQ встановлено, що у дівчат переважає обмежувальний тип харчової поведінки, тоді як у хлопців – зовнішній тип. Середні рівень емоційного харчування в усій вибірці становить M = 3,1, що свідчить про тенденцію до використання їжі як емоційного компенсатора. 3. Кореляційні взаємозв’язки. Виявлено негативний зв’язок між рівнем Інтернет-залежності та емоційним компонентом образу тіла (r = –0,47, p< 0,05), а також позитивний зв’язок між рівнем Інтернет-залежності та емоційним харчування (r = 0,52, p < 0,01). Це свідчить про формування компенсаторних стратегій емоційної регуляції через цифрову активність і харчову поведінку. 4. Психологічна інтерпретація результатів. Отримані дані підтверджують, що надмірна цифрова залученість може призводити до порушення тілесної ідентичності, зниження задоволеності власним образом тіла та формування дезадаптивних способів саморегуляції. Магістерська робота має перспективу подальших досліджень, що можуть бути орієнтовані на вивчення вікових і гендерних відмінностей у механізмах емоційної регуляції, вплив соціальних мереж на самооцінку та тілесну ідентичність, а також на розробку комплексних психопрофілактичних програм адаптації до цифрового середовища.