Психологічні особливості когнітивних процесів внаслідок переживання травматичних подій

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню впливу пережитих травматичних подій на когнітивні процеси особистості. У теоретичній частині проаналізовано сучасні підходи до розуміння когнітивних змін після психотравми, зокрема моделі когнітивної перебудови, механізми порушення уваги, пам’яті та мислення, а також нейропсихологічні основи посттравматичних змін. Емпіричне дослідження проведено на базі реабілітаційного центру мережі RECOVERY у м. Луцьку з використанням комплексу психодіагностичних методик: опитувальника PCL-5, коректурної проби Бурдона–Анфімова, методики «10 слів» А. Лурії та методики «Виключення зайвого». У ході аналізу результатів емпіричного дослідження встановлено, що: 1. Увага осіб із пережитою травмою характеризується зниженими показниками концентрації, стійкості та продуктивності. Виявлено швидшу виснажуваність та більшу кількість помилок у порівнянні з особами без травматичного досвіду. 2. Пам’ять демонструє порушення на етапах кодування та відтворення інформації. Для учасників із вираженими посттравматичними симптомами характерне фрагментарне відтворення матеріалу, зниження обсягу запам’ятовування та більші труднощі у відтворенні через інтервал часу. 3. Мислення осіб із травматичним досвідом стає менш гнучким, із тенденцією до ригідності та переважанням негативно орієнтованих когнітивних схем. Учасники частіше демонстрували труднощі з узагальненням, гірше виконували завдання на переключення мислення та легше фіксувалися на загрозливих або емоційно насичених елементах. 4. Виявлено взаємозв’язок між рівнем посттравматичних симптомів і зниженням когнітивної ефективності. Чим вищий рівень симптоматики за PCL-5, тим нижчими були показники уваги, короткочасної пам’яті та когнітивної гнучкості. 5. Когнітивні порушення мають системний характер і охоплюють кілька функціональних сфер одночасно. Результати підтверджують модель когнітивної перебудови після травматичної події, за якої емоційна домінанта порушує роботу систем контекстуалізації та когнітивного контролю. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів для удосконалення системи психологічної допомоги, розроблення програм когнітивної реабілітації та покращення психодіагностики посттравматичних станів. Матеріали можуть бути застосовані в роботі психологів, психотерапевтів та фахівців реабілітаційних центрів. Магістерська робота має подальші перспективи дослідження, зокрема у напрямі розширення вибірки, поглибленого аналізу механізмів когнітивної перебудови та впровадження інтегрованих програм відновлення когнітивної сфери після психотравми.