Прояви розладу адаптації в осіб, які пережили стресові життєві події

Abstract

Наукове дослідження присвячене вивченню проявів розладу адаптації в осіб, які пережили стресові життєві події. З метою реалізації завдань магістерської роботи на базі КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» та центру життєстійкості було проведено емпіричне дослідження із застосування таких методик: опитувальника ADNM-20, методики соціально-психологічної адаптації . Роджерса – Р. Даймонда, Міссісіпської шкали посттравматичних реакцій (цивільний варіант), опитувальника COPE та анкети соціально-демографічних характеристик. В ході аналізу результатів емпіричного дослідження встановлено, що: 1. Рівень вираженості розладу адаптації. У досліджувані вибірці переважає середні рівень вираженості розладу адаптації, який виявлено у 44,4 % респондентів (20 осіб). Високий рівень дезадаптації зафіксовано у 33,3 % осіб (15 респондентів), тоді як низький рівень розладу адаптації виявлено у 22,3 % досліджуваних (10 осіб). 2. Структура симптоматичних проявів розладу адаптації. Домінуючою у структурі розладу адаптації є тривожна симптоматика, яка спостерігається у 68 % респондентів. Депресивні прояви виявлено у 52 % осіб, порушення сну — у 45 % досліджуваних, що свідчить про переважання емоційних і психофізіологічних порушень. 3. Соціально-психологічна адаптація особистості. Особи з високим рівнем розладу адаптації характеризуються зниженим рівнем емоційного комфорту, низьким прийняття себе та інших і підвищеною внутрішньою напругою. Респонденти з низьким рівнем дезадаптації демонструють вищі показники адаптованості, внутрішньої гармонії та здатності до конструктивної соціальної взаємодії. 4. Копінг-стратегії подолання стресу. У групі з високим рівнем розладу адаптації переважають неадаптивні копінг-стратегії, зокрема уникання, емоційне дистанціювання та заперечення. За середнього рівня дезадаптації спостерігається поєднання адаптивних і неадаптивних стратегій, тоді як особи з низьким рівнем розладу адаптації частіше використовують проблемно-орієнтовані та когнітивно-переробні способи подолання стресу. 5. Кореляційні зв’язки показників. Встановлено статистично значущі зв’язки між рівнем розладу адаптації та показниками тривожності, порушень сну неадаптивних копінг-стратегій (p ≤ 0,05). Підвищення рівня дезадаптації супроводжується зростанням емоційної напруги та зниження соціально-психологічної адаптованості. 6. Вплив типу стресової події. Виявлено, що втрата близької людини частіше асоціюється з депресивними проявами, загроза життю — з тривожно- фобічними реакціями, а тривалі соціально-професійні стресори — з психосоматичними та поведінковими порушеннями. Магістерська робота має перспективу подальших досліджень, які можуть бути спрямовані на вивчення динаміки адаптаційних порушень у різних групах осіб, а також на вдосконалення програм психологічної підтримки та профілактики розладу адаптації.