Психологічне благополуччя жінок з різним рівнем тривожності

Abstract

У магістерській роботі досліджено взаємозв’язок між рівнем тривожності та показниками психологічного благополуччя у жінок. Актуальність теми зумовлена зростанням впливу хронічного стресу та емоційних перевантажень на психічне здоров’я жінок в умовах соціальної нестабільності. У теоретичній частині узагальнено підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників (К. Ріфф, Е. Дінер, М. Селігман, Ч. Спілбергер, А. Бек, О. В. Татенко, Т. М. Титаренко, О. С. Чабан та ін.) до вивчення психологічного благополуччя й тривожності. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 58 жінок віком від 18 до 60 років із використанням комплексу психодіагностичних методик: Шкали реактивної та особистісної тривожності Ч. Спілбергера (адаптація Ю. Ханіна), Шкали генералізованого тривожного розладу GAD-7, Гамільтонівської шкали тривожності (HAM-A), Шкали психологічного благополуччя К. Ріфф (адаптація Т. Д. Шевченко), Модифікованої шкали суб’єктивного благополуччя BBC-SWB, Шкали оцінки якості життя О. С. Чабана. Результати емпіричного дослідження показали наявність статистично значущих зв’язків між високим рівнем тривожності та зниженими показниками психологічного благополуччя, зокрема самоприйняттям, цілеспрямованістю та позитивними стосунками. Визначено, що жінки з низьким рівнем тривожності мають вищий рівень життєвої задоволеності та суб’єктивного благополуччя. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у роботі психологів, психотерапевтів та соціальних працівників для розробки програм профілактики підвищеної тривожності та підвищення психологічного благополуччя жінок.