Психологічні особливості прояву симптомокомплексу гіперактивного розладу з дефіцитом уваги у дорослому віці

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню психологічних особливосте прояву синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) у доросло у віці та його впливу на когнітивні, емоційні особистісні характеристики дорослої людини. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 60 дорослих віком від 20 до 40 років, серед яких 28 чоловіків та 32 жінки. Для реалізації мети застосовано комплекс психодіагностичних методик, зокрема ASRS v1.1, тест Бурдона–Анфімова, шкалу імпульсивності BIS-11, шкалу тривожності STAI та методику Дембо–Рубінштейн. Отримані результати показали, що 30 % респондентів мають високий рівень проявів СДУГ, 40 % – середні і 30 % – низький . Середній загальний бал за шкалою ASRS становив 42,3±12,8, при цьому в групі з високим рівнем симптоматики він досягав 58,4 бала, а в групі з низьким – 28,6 бала. У тесті Бурдона–Анфімова учасники з високими проявами СДУГ продемонстрували значно нижчу концентрацію уваги у середньому 240±15 правильно опрацьованих символів проти 320±18 у респондентів з низьким рівнем симптомів, а також більшу кількість помилок (12,8 проти 5,1 відповідно). За шкалою імпульсивності BIS-11 респонденти з високим рівнем СДУГ отримали середній показник 76±8 балів, що суттєво перевищує результати групи з низьким рівнем (54±6 балів). Особливо вираженою виявилася імпульсивність у плануванні (27,7 бала проти 20,3 бала у низької групи). Показники емоційного стану також демонструють значні відмінності рівень особистісної тривожності у дорослих із високим рівнем СДУГ становив 47±5 балів порівняно з 32±4 балами у групі з низькою симптоматикою, а ситуативна тривожність – 43,8±6,1 проти 30,5±5,4 відповідно. У сфері самооцінки встановлено, що респонденти з високими проявами СДУГ характеризуються заниженим показником (52±6 балів), тоді як у групі з низьким рівнем симптомів самооцінка залишалася адекватною (77,9±5,2 бала). Кореляційний аналіз засвідчив системний взаємозв’язок між основними психологічними змінними прояви СДУГ негативно корелюють із концентрацією уваги (r = –0,68; p < 0,001) та рівнем самооцінки (r = –0,48; p <0,01), а також позитивно корелюють із імпульсивністю (r = 0,55; p < 0,001) та тривожністю (r = 0,62; p < 0,001). Отримані дані свідчать про те, що СДУГ у дорослому віці має комплексний вплив на когнітивне функціонування, емоційну стабільність та особистісний розвиток. На основі результатів визначено ефективні напрями психологічної підтримки дорослих із СДУГ, серед яких ключовими є когнітивно-поведінкова терапія, психоедукація, розвиток навичок тайм-менеджменту, емоційної саморегуляції та контроль імпульсивності. Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів у діяльності психологів, психотерапевтів і консультантів, що працюють із дорослими, які мають прояви СДУГ.