Життєстійкість членів сімей військовослужбовців в умовах війни

Abstract

Дипломна робота присвячена дослідженню психологічної життєстійкості членів родин військовослужбовців в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом бойових дій на психічне здоров’я населення, зокрема осіб, які перебувають у хронічному емоційному напруженні через відсутність стабільності, невизначеність та загрозу втрати близьких. У роботі обґрунтовано життєстійкість як важливий ресурс збереження внутрішньої рівноваги, адаптації до стресогенних умов і забезпечення психоемоційної стабільності в умовах тривалого соціального та емоційного напруження. На основі аналізу наукових джерел визначено ключові поняття життєстійкості, її структуру та чинники формування, а також висвітлено взаємозв’язки між особистісними характеристиками та рівнем здатності до подолання життєвих труднощів. Особливу увагу приділено внутрішнім (когнітивним, емоційним, вольовим) і зовнішнім (соціальним, інституційним) ресурсам як основі формування життєстійкості у представників вразливих соціальних груп. Результати дослідження підтверджують, що високий рівень життєстійкості асоціюється з підвищеною стресостійкістю, адаптивністю, збереженням психічного здоров’я та здатністю до ефективного функціонування в умовах війни. Практичне значення отриманих даних полягає у можливості застосування їх у програмах психологічної підтримки, що спрямовані на укріплення внутрішніх ресурсів та зменшення деструктивного впливу стресу на членів родин військовослужбовців.