Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30470Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Охманюк, Віталій Федорович | - |
| dc.contributor.author | Чжень, Юань | - |
| dc.date.accessioned | 2026-02-13T11:24:38Z | - |
| dc.date.available | 2026-02-13T11:24:38Z | - |
| dc.date.issued | 2025 | - |
| dc.identifier.citation | Юань Чжень. Формування та розвиток баянного мистецтва в другій половині ХХ століття (Київська академічна баянна школа): робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра: спец. 025 Музичне мистецтво / наук. кер.В. Ф. Охманюк; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2025. 70 с. | uk_UK |
| dc.identifier.uri | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30470 | - |
| dc.description.abstract | Баянне мистецтво сучасної України – органічна складова вітчизняної музичної культури. Воно є яскравим свідченням творчого взаємопроникнення української та світової музичної культури. Українське баянне мистецтво поєднує в собі такі явища, як художня творчість (творчість композиторів і виконавців у галузі сольної та ансамблевої музики), професійна освіта (викладацька практика, методичні та педагогічні напрацювання), технічна еволюція інструмента, а також трансформація соціальних функцій – власне все те, що відбувається у сфері баянного мистецтва. Метою дослідження є виявлення новітніх тенденцій розвитку виконавського мистецтва баяністів київської академічної школи, а також визначення їх характерних рис і специфіки функціонування. Відповідно до поставленої мети та предмета дослідження сформульовано такі основні завдання: здійснити аналіз наукових джерел з обраної тематики та визначити ступінь вивченості особливостей українського баянного мистецтва; провести ретроспективний аналіз розвитку українського баянного мистецтва як складової музичної культури України другої половини ХХ століття; простежити динаміку розвитку виконавського мистецтва баяністів Київщини; дослідити художньо-мистецькі аспекти творчості М. Давидова, М. Різоля та В. Бесфамільнова. Елементи наукової новизни отриманих результатів полягають у такому: конкретизовано в педагогічній інтерпретації зміст та характеристику поняття «київська академічна баянна школа»; здійснено детальний ретроспективний аналіз розвитку баянного мистецтва України другої половини ХХ століття; виявлено та охарактеризовано специфічні новаторські тенденції у виконавському мистецтві представників київської баянної школи на прикладі творчості М. Давидова, М. Різоля та В. Бесфамільнова. | uk_UK |
| dc.language.iso | uk | uk_UK |
| dc.publisher | Волинський національний університет імені Лесі Українки | uk_UK |
| dc.subject | українське баянне мистецтво | uk_UK |
| dc.subject | баянна школа | uk_UK |
| dc.subject | М. Давидов | uk_UK |
| dc.subject | інструментальне виконавство | uk_UK |
| dc.title | Формування та розвиток баянного мистецтва в другій половині ХХ століття (Київська академічна баянна школа) | uk_UK |
| dc.type | Master Thesis | uk_UK |
| dc.contributor.affiliation | 025 Музичне мистецтво | uk_UK |
| dc.contributor.affiliation | Кафедра музичного мистецтва | uk_UK |
| Розташовується у зібраннях: | FKiM_KR (2025) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| zhen_2025.pdf | 1,31 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.