Оцінка ріст регульованої активності 2-(2-оксоіндолін-3-іліден)заміщених імідазо[2,1-b]тіазолонів та тіазоло[3,2-a]піримідинонів

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню ріст регулюючої активності 2‑(2-оксоіндолін-3-іліден)заміщених похідних 5,6-дигідроімідазо[2,1-b]тіазол-3(2H)-ону та 6,7-дигідро-2H-тіазоло[3,2-a]піримідин-3(5H)-ону у рослинних організмах на ранніх стадіях органогенезу. У роботі проведено системний аналіз літературних джерел щодо біологічної активності зазначених класів гетероциклів та здійснено комплексне біологічне тестування синтезованих сполук на модельних культурах – дводольному Cucumis sativus та однодольному Triticum durum. Встановлено концентраційно-залежний характер впливу досліджуваних речовин на процеси проростання насіння, життєздатність та біометричні показники проростків, а також виявлено селективність їх дії щодо представників різних класів рослин. Уперше встановлено особливості концентраційно-залежного впливу синтезованих сполук на процеси проростання насіння, життєздатність та морфометричні характеристики проростків. Показано, що застосування високих концентрацій 0,1 % викликає повне блокування ростових процесів та загибель насіння, що свідчить про виражений інгібуючий ефект. Натомість у низьких та наднизьких концентраціях 0,001–0,0001 % більшість речовин демонструє нейтральну або стимулюючу дію, зокрема щодо подовження проростків та збільшення їх маси. Окремі сполуки проявили високу вибірковість дії, стимулюючи розвиток однієї рослинної моделі та пригнічуючи іншу. Наукова новизна роботи полягає у вперше проведеному комплексному дослідженні ріст регулюючої активності зазначених гетероциклічних систем, встановленні закономірностей «структура–активність» та виявленні перспективних сполук зі стимулюючими або гербіцидоподібними властивостями. Результати дослідження дозволяють розглядати отримані похідні як потенційні біостимулятори росту рослин або як агенти вибіркової дії для контролю росту дводольних бур’янів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх подальшого використання в агрохімії, фізіології та біотехнології рослин для створення нових ефективних регуляторів росту, біостимуляторів та селективних гербіцидних препаратів. Отримані дані також можуть бути застосовані у розробці рекомендацій щодо використання гетероциклічних сполук у низьких концентраціях для підвищення схожості та прикореневого розвитку рослин на ранніх етапах онтогенезу, а також у навчальному процесі при вивченні курсів органічної хімії, біохімії та агрохімії.