Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30336| Назва: | Особливості Володимирської та Ковельської територіальних громад у процесі децентралізаційних змін: порівняльний аналіз |
| Автори: | Джус, Михайло Олегович |
| Приналежність: | Кафедра політології та публічного управління 281 Публічне управління та адміністрування |
| Бібліографічний опис: | Джус М. О. Особливості Володимирської та Ковельської територіальних громад у процесі децентралізаційних змін: порівняльний аналіз : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 281 Публічне управління та адміністрування / наук. кер. Г. Т. Панишко ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2025. 105 с. |
| Дата публікації: | 2025 |
| Дата внесення: | 2-лют-2026 |
| Видавництво: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
| Науковий керівник: | Панишко, Галина Тарасівна |
| Теми: | децентралізація територіальна організація влади субсидіарність органи місцевого смоврядування префект громада староста спроможність громад ревіталізація містечка Волині законодавство влада |
| Короткий огляд (реферат): | Дослідження спроможності міських територіальних громад у процесі децентралізаційних змін важливе як для наукового аналізу, так і реалізації результатів на практиці. Спроможна громада – це комплексне поняття, що акумулює в собі, управлінські, фінансові, інфраструктурні і соціальні аспекти, які при ефективній діяльності органів місцевого самоврядування сприяють спроможності громади та їх результативній ефективності. В умовах сучасних викликів повномасштабного вторгнення війною росії проти України важливо виділити також безпекову складову спроможності громади щодо можливості та обов’язку цивільного захисту, підтримки критичної інфраструктури, роботи систем оповіщення та функціоналу укриттів тощо. Важливим елементом спроможності у сучасному глобалізаційному просторі є цифрова трансформація, використання цифрового документообігу, цифрових реєстрів, онлайн-сервісів, відкритість, прозорість діяльності влади, комунікаційна спроможність у наданні послуг для мешканців регіону. У нові моделі місцевого самоврядування, у його управлінській системі громада розглядається як базовий елемент публічної влади, що наділена правом вирішувати питання місцевого значення. Науковий аналіз підтверджує реальність, що ключовим елементом інституційних засад є представницький орган Рада громади, ефективність якої залежить у великій мірі від внутрішньої структури, коли громади з активними радами демонстують більш збалансовані рішення, реагуючи на локальні проблеми, зокрема закріплення «принципу повсюдності», тобто землями за територією населених пунктів розпоряджаються відповідні органи місцевого самоврядування. Особливе місце у функціонуванні громад займає система стратегічного планування. Наявність стратегії розвитку громади, плану реалізації, галузевих програм та їх узгодженість із бюджетним процесом дозволяє забезпечувати цілісність управління та довгостроковий розвиток територій. Важливо також звернути увагу на міжмуніципальну співпрацю, яка реалізується у багатьох громадах через спільні проєкти, угоди про співпрацю та створення спільних комунальних підприємтсв або міжмуніципальних формувань. Такий підхід дозволяє ефективніше використовувати ресурси, розвивати інфраструктуру та вирішувати проблеми, які не під силу окремо взятій громаді |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30336 |
| Тип вмісту: | Master Thesis |
| Розташовується у зібраннях: | FH_KR (2025) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Dzhus_2025.pdf | 1,3 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.