Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30325
Назва: Фрейм «ANGST» у німецькомовному художньому дискурсі (на матеріалі однойменної новели Стефана Цвейга)
Автори: Гурінчук, Марія Олександрівна
Приналежність: Кафедра німецької філології
035 Філологія (Мова і література (німецька). Переклад
Бібліографічний опис: Гурінчук М. О. Фрейм «ANGST» у німецькомовному художньому дискурсі (на матеріалі однойменної новели Стефана Цвейга) : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 035 Філологія / наук. кер. С. В. Козак ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2025. 81 с.
Дата публікації: 26-гру-2025
Дата внесення: 29-січ-2026
Видавництво: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Волинський національний університет імені Лесі Українки, факультет іноземної філології
Науковий керівник: Козак, Софія Веніамінівна
Теми: фрейм
страх
дискурс
художній дискурс
емоція
відчуття
Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі досліджено фрейм ANGST у художньому дискурсі на матеріалі новели Стефана Цвейга «Angst». Здійснено цілісний теоретичний аналіз фрейму ANGST як складної когнітивно-емоційну категорії, що втілюється через певні лінгвістичні маркери та художні прийоми. Виявлено мовні, когнітивні і паралінгвістичні засоби репрезентації емоції страху як ключового елементу внутрішнього світу персонажа та загальної атмосфери твору. Наголошено на мовних засобах, що представляють фреймову структуру на позначення страху, описують його причини, ситуаційні контексти, фізіологічні й емоційні прояви та наслідки. Проведено аналіз, як страх у творі перетворюється з внутрішнього переживання на домінантну силу, що визначає поведінку, внутрішні рішення та самоідентифікацію персонажа. Окреслено вплив соціальних чинників, морального осуду та внутрішніх конфліктів, які посилюють інтенсивність страху. Виявлено, що фрейм «Страх» реалізується в межах художнього дискурсу як механізм смислотворення, що описує відчуття страху не лише як індивідуальну реакцію, а й як багатоаспектний феномен. Проаналізовано важливість дослідження фреймів на позначення емоцій задля розуміння побудови психологічного дискурсу та його впливу на читача. Це може започаткувати вивчення фреймів емоційної сфери у творах інших авторів та для залучення мультидисциплінарного підходу, зокрема елементів психології та нейролінгвістики, що дозволить досліджувати механізми сприйняття емоцій у художньому дискурсі з позицій різних наукових парадигм та розширить інтерпретаційні можливості дослідника.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30325
Тип вмісту: Master Thesis
Розташовується у зібраннях:FIF_KR (2025)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Hurinchuk_2025.pdf898,37 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.